Синьо-жовтий чи жовто-блакитний: який прапор правильний

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 22.08.2018 18:33
  • 0

23 серпня Україна святкує День державного прапора. Вважається що цього дня 1991 року національний прапор внесли до Верховної Ради депутати-рухівці на чолі з В'ячеславом Чорноволом. Це сталося після придушення комуністичного путчу під назвою ГКЧП. Насправді подія відбулася 24 серпня, коли проголосили Незалежність України. 

Внесення прапора до Верховної Ради Євген Лукацький

Уперше жовто-блакитні кольори я побачив 1989 року на рухівському мітингу біля столичного Республіканського стадіону. Тоді я був у Києві на журналістських курсах. Пробився до самої трибуни і слухав промовців. А люди все підходили і підходили. У якийсь момент обернувся, щоб подивитися, чи великий натовп зібрався — й остовпів. Позаду мене вже майоріло з десяток стягів. У сонячних променях вони здавалися такими натхненними, що дух перехопило.

У той час прапори називали саме жовто-блакитними, а не синьо-жовтими. Пригадую, у моїй рідній Новій Каховці один відомий тоді депутат-комуніст виривав їх із рук місцевих рухівців і топтав. Коли ж після ГКЧП національний прапор став державним, він першим вивісив його на прохідній свого підприємства.

Від Русі до козацтва

Руські знамена мали безліч кольорів. Зокрема, і жовті та блакитні. Коли російський імператор Олександр ІІІ захотів придбати картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», він призначив експертизу твору петербурзькими вченими щодо правомірності зображення жовто-блакитних прапорів. Комісія дала висновок: «… знамена козацкие, изображенные художником Репиным на картине… отражают в себе извечную преемственность цветов золотых и небесных, постоянно присущих для всех знаков отличий в Южной Руси (Малороссии) еще со времен Великих Князей Киевских».

Картина Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану" Музеї світу

До речі, на картині зображений скручений жовто-блакитний прапор, який тримає козак, зображений зліва на задньому плані.

У XVIII ст. жовта й блакитна барви домінували навіть у побуті. Під час повстання 1768-го гайдамаки Гонти були вдягнуті в жовті жупани і сині шаровари.

Як з’явився національний прапор

Уперше жовто-блакитний стяг на українських землях був затверджений як народний прапор 19 жовтня 1848 року Собором руських учених у Львові. Тоді українці західних земель називали себе руськими або русинами.

Ось як його описує барви і символіку українського прапора Яків Головацький:

«Народни барвы просвещали намъ и выображали не богатства, збытокъ, але сильную, щирую волю, благое намереніе. Синій цветъ, якъ чисте небо южной Руси, ясный, погодливый, якъ душа щирого не скаженого (не спотвореного – ред.) Русина, изьображавъ миръ и спокой, якого до розвитія нашого народного потреба. Золотый цветъ, якъ тіи зорницъ на ясномъ небе, изъображали ясное светло, до котрого намъ стремитися належить».

Порядок кольорів зберігся на малюнках кінця 19 століття: прапор був жовто-блакитний (в русинській мові, якою писав тоді Головацький, слово блакитний і синій є синонімами, аналогом якого в сучасній польській, наприклад, є «niebieski»).

У той період, частина України (Галичина) входила до складу Австро-Угорщини, тому тодішній прапор не міг бути синьо-жовтим, бо одна з земель імперії – Нижня Австрія – вже мала синьо-жовтий прапор.

Прапори періоду громадянської війни та радянських часів WorldPress

Перевертання прапора

У часи Української Народної Республіки за наполяганням голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського жовто-блакитний прапор став державним. Під ним українські юнаки йшли в бій під Крутами. Згодом колишній голова Генерального секретаріату Володимир Винниченко згадував: «...Ми рішуче нічого не міняли в суті тої державності, що була за Тимчасового уряду... Ми тільки міняли національну форму її — замість біло-синьо-червоного прапора ми вішали жовто-блакитний».

До речі, у відомій в радянські часи баладі Володимира Сосюри «Комсомолець» читаємо: «Бій одлунав, жовто-сині знамена Затріпотіли на станції знов».

Синьо-жовтим наш стяг зробив гетьман Павло Скоропадський. Взявши владу, він захотів змінити прапор УНР якимось іншим. Вирішив просто перевернути кольори. Представив його на селянському з’їзді, де й пояснив: синє — то небо, а жовте — лани пшениці. Селянам таке трактування сподобалося. Воно панує й нині.

Слід зазначити, що у період громадянської війни використовували обидва варіанти прапора. Так само було і в період Другої світової війни.

Прапор Організації українських націоналістів Народний оглядач

У незалежній Україні

Після здобуття Незалежності новий стяг прижився не відразу. На Західній Україні обласні й місцеві ради змагалися, хто першим його вивісить. На Сході й Півдні на деяких радах ще довго поряд із ним майорів уересерівський червоно-синій. Утім, і досі наш державний прапор має безліч відтінків: від лимонного до ядучо-жовтого і від темно-синього до світло-блакитного. Його кольори уже законодавчо кодифіковані, тому варіантів бути не може. Як на мене, найкраща гама — поєднання насиченого жовтого і якомога світлішого синього.

28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора».

Того ж року художниця китайського походження Мао Мао під час відвідин президентом Леонідом Кравчуком виставки в Будинку вчених вмовляє його змінити порядок смуг на прапорі України. мотивуючи своє прохання тим, що ніби синя й жовта смуги на прапорі України утворюють, згідно з книгою «І-цзин», гексаграму «Пі», що віщує лихо і занепад молодій державі. Але її не послухали.

Духовне і матеріальне

З сакральної точки зору жовтий колір позначає активне, творче, духовно-божественне начало, а блакитний — пасивне, консервативне начало. А зображення на національному прапорі синього над жовтим означає, що нація визнає панування пасивного над активним, консервативного над творчим, матеріального над божественним. Що ми й бачимо. Усі роки Незалежності у нас матеріальне – ідея збагачення – панує над духовним, тобто ідеєю національного відродження. Усі гілки влади просякнуті корупцією. Держслужбовці, прокурори, судді, депутати втягнуті в корупційні схеми. Усе продається і купується. Бюджети всіх рівнів розкрадаються. Щороку в офшори виводяться мільярди доларів.

Прапор "Грай-воля" за версією футуролога Ігоря Каганця Народний оглядач

Зрештою, через таку бездуховність влади ми могли втратити країну. Тільки відчайдушний героїзм повсталих на Майдані і добровольців та волонтерів у зоні АТО врятували її від загарбників.

Утім, деякі вітчизняні експерти вважають, що усілякі феншуї нам не підходять. Мовляв, від переміни розташування кольорів на прапорі нічого в житті країни не зміниться.

Та останніми роками прихильників жовто-блакитного прапора збільшується. Його беруть «на озброєння» не тільки громадські організації чи спільноти прихильників національного відродження, а й деякі добробати. А ідея, яка оволодіває масами, як відомо, рано чи пізно втілюється у житті.

Прапор Нової Каховки Вікіпедія

Цікаво, що прапор Нової Каховки - жовто-блакитний. А от радянський герб з будьонівкою і шаблею виглядає на ньому неприродньо. Тож маємо суміш майбутнього з минулим. А від нього треба рішуче і різко відмовитися. Інакше воно висітиме на наших ногах пудовими гирями і перешкоджатиму руху вперед.  

Коментарі:

Останні новини