Товстолоб, щука, судак, сом: як відновити фауну Дніпра

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 10.08.2018 11:36
  • 0

«Цвітіння» води у Дніпрі, замори і отруєння риб — ці явища стали в наш час звичними. Чому це відбувається і як покращити екологічний стан нашої головної водної артерії?

Водоростей все більше, риби все менше

Відмінна особливість України від інших держав Європи та Азії полягає в тому, що за часів Радянського Союзу Дніпрі побудовали каскад гідровузлів: Київський, Канівський, Кременчуцький, Середньодніпровський, Дніпровський, Каховський.

Штучне зарегулювання гідрологічного режиму призвело до спалаху нетипових річкових гідробіонтів, синьо-зелених водоростей та жорстких і м’яких гідрофітів, очерету, рогозу, рдестів, елодеї тощо. Погіршення екологічної ситуації у результаті людського впливу на зовнішнє середовище призвело до значної втрати видового складу аборигенних риб — традиційних мешканців Дніпра — та їх кількості. Єдиний спосіб компенсації та відновлення екологічної рівноваги – активне відновлення дніпровських видів риб: білого та строкатого товстолобика, білого амура.

Що можуть рибозаводи

На півдні України, у Херсонській області, розміщено кілька роборозводних підприємств. Це Новокаховський рибозавод (1986 рік запуску), загальна площа якого 1003,3 га, Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. Артющика (1984) — 106 га, Херсонський виробничо-експериментальний завод по  розведенню молоді частикових риб (1993) — 607 га. Протягом десятиліть вони виконують утримують екологічну рівновагу та забезпечують харчову безпеку держави, оскільки рослиноїдні риби є цінним та значним за обсягами об’єктом промислового вилову. Із часом і поступовим погіршенням екологічного стану Дніпра та водосховищ діяльність цих заводів не має альтернативи та є єдиним способом стабілізації екологічного стану.

У технологію вирощування дволітків рослиноїдних риб на заводах в процесі роботи по відтворенню водних біоресурсів  іхтіофауни Дніпра внесені значні зміни. У 2012 році розпочали випуск цьоголітків рослиноїдних риб та коропових видів — за цей час вселено в річку понад 11 млн штук. Черговий етап — випуск цінних видів зникаючих та малочисельних популяцій: щуки, судака, сома.

Ставкова політкультура   

Додаткові зміни в технології відтворення аборигенних видів риб Дніпра — це випуск мальків та цьоголітків наважкою 0,1 кг. Також фахівці Новокаховського рибозаводу відпрацювали та впровадили у виробництво новітню технологію — розширену різновікову та різновидову ставкову полікультуру. Що це означає? На одній площі, в одному об’ємі води одночасно вирощуються різні види риб, що не є конкурентами у харчуванні. Це дозволяє отримувати максимальну рибопродуктивність та набагато ефективніше використовувати ставкові виробничі площі і фінансові ресурси. Разом з тим значно ускладнилась технологія рибництва та аквакультури.   

Водосховища Дніпра — це природні пасовища для рослиноїдних риб, потенційна рибопродуктивність, річний приріст маси яких може складати до 1000 кг з одного гектара водної гладі. Якщо помножити на площу дніпровських водосховищ, яка становить 69740 га, то щорічна маса рослиноїдних риб може скласти 69 740 тонн. При 30% вилученні із природного середовища щорічне промислове повернення може  скласти 23 247 тонн продовольчої риби.

Скільки водоростей з’їдають риби

Біомеліорація за рахунок рослиноїдних риб дозволить утилізувати більше 2 млн тонн водоростей, детриту та планктону, що забруднюють басейн Дніпра органічними рештками та значно впливають на екологію.

Але не все гладко у рибному господарстві області. Потужності державних рибозаводів експлуатуються протягом понад 30 років. Реконструкції та капітальні ремонти не проводились. Основні засоби виробництва мають практично зношений та відповідно замортизований стан. Висока енергоємність насосного та електричного обладнання, вкрай зношений та застарілий автотранспортний парк та ставковий фонд без відповідної підтримки та уваги приведуть до зупинки або припинення діяльності рибних бюджетних підприємств. Між тим жодна із країн Європи та Азії не мають таких виробничих комплексів аквакультури, як Україна.

Ефект програми відтворення рослиноїдних риб та аборигенів на перший погляд не помітний. Але якщо ми проаналізуємо обсяги багаторічних зариблень Дніпра та зробимо відповідні розрахунки обсягів вилову рослиноїдних видів риб та кількості утилізованих ними водоростей, то цифри вражають. Десятки тисяч тонн товстолобиків та білих амурів утилізували у двадцять-тридцять разів більше водоростей, ніж уся інша маса риби.

Рибний патруль проти браконьєрів 

Реформування рибоохорони на рибний патруль значно підвищить контроль і статистичний облік добутих біоресурсів «законно виловленої риби», дозволить побачити ефективність  роботи рибозаводів. Адже значна частка видобутих промисловими рибалками біоресурсів «виловленої риби» із різних причин були приховані (тіньова економіка) та ні під який статистичний облік не підпадали.

Кліматичні зміни останніх років та безконтрольне забруднення водойм призводять до масової загибелі і заморів риби у Дніпрі та Каховському водосховищі, магістральному каналі. Виникла загроза водозабезпечення Іванівського району Херсонщини. Усе це свідчить про те, що час діяти і ухвалювати кардинальні рішення.

Риби багато не буває

При достатній увазі та фінансуванні із боку держави рибозаводи півдня можуть забезпечити відтворення рослиноїдними рибами всього каскаду водосховищ Дніпра. А також із частковим зниженням обсягів промислу у Азовському і Чорному морі компенсувати дефіцит такого цінного харчового продукту як риба.

Десятки тисяч тонн щорічного вилову стабілізують  продовольчу ситуацію із рибою, значно зменшать або зовсім ліквідують залежність від імпорту, а ще до цього варто додати нові робочі місця, відповідні податки, позитивний вплив на екологію. Це не фантастичне майбутнє, а реальний новітній європейський проект. Його реалізація займе не більше трьох-п’яти років.

Ігор Дикуха, директор Новокаховського заводу частикових риб

Коментарі:

Останні новини