Головною особливістю нинішніх місцевих виборів є те, що в малих містах виборці обиратимуть депутатів лише за партійними списками. Чи означає це, що громадяни орієнтуватимуться насамперед на загальноукраїнський рейтинг партій? Наскільки в цю боротьбу за голоси виборців можуть втрутитися іменні партії місцевих політиків? Про це та інше NovaKahovka.City поговорила з головою Херсонського відділення Комітету виборів України Дементієм Білим.
– На місцевих виборах така тенденція, що люди голосують за всеукраїнські партії, – каже фахівець. – І це голосування навіть не за місцеві осередки, а за партії, які вони бачать по телебаченню, на ток-шоу, взагалі в інформаційному просторі. Ми вже бачили, що на місцях успіх мали кандидати від рейтингових партій, які навіть не мали місцевих осередків. Пам’ятаю, раніше була на слух Радикальна партія Олега Ляшка, яка навіть не мала своїх осередків на місцях або вони були непомітними. Поза тим кандидати від цієї політсили проходили в місцеві ради.
Дементій Білий
Нині подібна ситуація з партією «Слуга народу», яка займає перші місця в Україні і в Херсонській області. Але партія лише зараз створює свої осередки. Тобто всеукраїнський рейтинг і діяльність політичних партій в масштабах країни визначає вибір наших громадян і на місцевому рівні. Тож для місцевих партій важливо перебити цей всеукраїнський рейтинг. Але це вжи мистецтво політичної боротьби. Не кожна парторганізація може справитися з цією проблемою.
У партійних списках ми бачимо багато безпартійних кандидатів. Чому?
– До слова, партія «Слуга народу» висунула в Херсонську міську раду 54 кандидати, серед яких нема жодного члена партії. Це нонсенс. І так само в багатьох інших партійних списках. А це свідчить, що на місцях осередки партій не працюють або існують лише формально, тому такий кадровий голод. Наразі вони включають часто у списки випадкових людей, яких самі не знають, аби тільки виконати «партійний план» по висуненню кількості кандидатів.
У нинішній виборах беруть участь іменні місцеві партії, наприклад, Блок Володимора Сальдо, «Нам тут жити» Ігоря Колихаєва. Наскільки вони можуть втрутитися в розподіл голосів?
– До речі, цікава деталь. Сам Володимир Сальдо не є членом блоку свого імені. У списку кандидатів до Херсонської міської ради він значиться позапартійним. Хоча ця партія висунула кандидатів і до Новокаховської міськради та обласної ради.
В Україні існує велика проблема: у нас взагалі нема політичних партій у класичному розумінні. Більшість із тих, що існують, це просто бренди чи клуби для участі у виборах. Але місцеві лідери будуть сперечатися із всеукраїнськими брендами і в певних місцях вони можуть отримати результат. Тому партії Сальдо чи Колихаєва мають шанси.
Хоча Ігор Колихаєв не є політиком у повному розумінні цього слова. Він не займається політичною діяльністю. Був депутатом обласної ради. Про якусь його політичну роботу в цій якості ніхто не чув. Потім став народним депутатом України. Які у нього були за цей час політичні ініціативи? Невідомо. Але він має певний ресурс фінансових і організаційних можливостей.
Тепер обрані депутати представлятимуть у місцевих радах інтереси партій. А хто ж представлятиме інтереси виборців?
– Ми зверталися до кандидатів різних партій з проханням розповісти про програмні цілі, питали, що вони робитимуть у міській чи сільській раді. Вони не могли відповісти. Казали: дивіться програму партії на сайті. Кандидат від «Слуги народу» Кирилов проводив прес-конференцію в Херсоні. Розповів, що йому порадили знайти на сайті партії «Нам тут жити» передвиборчу програму, і він її не знайшов. Але ж політична партія – це об’єднання однодумців навколо спільної програми дій. А у нас ні кандидатам, ні членам партій їх програми практично невідомі. Тобто, наші партії – це навіть не формальність, а віртуальність. Головна мета у них – дорватися до влади. І це загроза для місцевого самоврядування.
Мабуть, лише Партія зелених України має свою ідеологію. В усякому разі, з її назви видно, що ця політсила ставить за мету захист довкілля, збереження природи, здоровий спосіб життя тощо…
По цій партії теж є питання. Наприклад, до Херсонської міськради вони висунули 53 кандидати, з них лише один кандидат є членом партії. Інші позапартійні. То яка тут може бути ідеологія? Подібна ситуація і в Новій Каховці, де список ПЗУ очолює колишній мер і екс-губернатор Борис Сіленков, а у списку зовсім випадкові люди.
В Україні взагалі криза політичного будівництва. І про це треба говорити вголос. Ми прагнемо зробити партизацію місцевого самоврядування, а класичних політичних партій у нас нема. Вони можуть з’явитися пізніше, але це питання не нинішнього виборчого календаря, а перспективи розвитку держави.
Цитата в тему
Якщо в партії немає внутрішньопартійної демократії, то таку партію не можна допускати на місцеві вибори. Та й на парламентські вибори також не можна.
Це не партія, це інструмент досягнення влади корисливою жменьки людей.
Вибори до місцевих рад на партійній основі, партизація суспільства, все то тягар відповідальності, яке звалюють наші реформатори на партії в місцевому самоврядуванні - все це можливо тільки за однієї умови: якщо в політичних партіях, які беруть участь в місцевих виборах, існує механізм внутрішньопартійної демократії.
Внутрішньопартійна демократія, це:
- участь всіх членів партії у прийнятті рішення і вироблення політики партії;
- внутрішньопартійна свобода слова;
- прозорий і захищений від свавілля механізм переобрання керівництва;
- захист прав і свобод членів партії, його меншини;
- пріоритет колективного над вождизмом і авторитаризмом.
У нас партії - це все що завгодно, але не те, що вкладається спочатку в сенс партії.
Наше суспільство як ті діди в старому анекдоті, які пам'ятають, що повинні фліртувати з жінками, але забули навіщо: ми пам'ятаємо, що треба голосувати за партії, але забули - навіщо?
Практичний висновок для себе такий: на місцевих виборах немає сенсу голосувати за «іменні партії». Ми ж не в дитячому садку, щоб вірити, що «тато вирішить все».
Дементій Білий, пост у Фейсбуці
