Херсонський онкодиспансер уже доволі давно став синонімом корупції і приниження людської гідності. Лікарі заробляють мільйони на людських стражданнях, пише Херсон.Times.
Місто Херсон в черговий раз потрясла історія Валентини Яковлевої про нахабність, безпринципність та некомпетенстність лікарів. Плата за це була занадто високою – жінці поставили діагноз та відрізали здорові груди. Хто буде відповідати перед законом та коли закінчиться свавілля у галузі охорони здоров’я? Питання залишається відкритим…
Далі зі слів потерпілої:
«Хочу розповісти свою сумну історію про Херсонський онкодиспансер. Справа була перед восьмим березня цього року, запалився у мене лімфовузол. Звернулася в мамологічний центр, обстежилася на УЗД. Там поставили діагноз – лімфаденіт (запалення лімфатичних вузлів) і призначили лікування антибіотиками. Як згодом виявилося, у мене була хвороба, яку так і називають – хвороба котячих подряпин. Пару тижнів лікування антибіотиками, більше нічого не було потрібно.
Однак лікар запропонував: мовляв, давайте перестрахуємося. І направив мене в Херсонський обласний онкодиспансер – там апаратура новіше, більш сучасна.
Розкривши груди під місцевим наркозом, хірург попросив: «Хвилин сорок полежіть, ми за цей час проведемо в нашій лабораторії гістологічний експрес-аналіз вилученої тканини».
Чекала результату, як вироку. Коли лікар повернувся, результат звучав як присуд – рак другої стадії, в лімфовузлах уже метастази, терміново потрібно видаляти грудь!
Рішення потрібно було приймати блискавично. І я зважилася: краще на цьому світі з однією груддю, ніж на тому з двома.
Так звані «скельця» із зразками тканини відрізаної груді були відправлені до Києва, в один зі столичних онкоцентрів, щоб визначити, яке лікування мені більше підійде.
І тут почалося найцікавіше!
У висновку чорним по білому було написано, що ніякого раку НЕМАЄ!
Кількома днями пізніше аналогічну відповідь отримали і в диспансері. Однак там продовжували твердити, що помилки не могло бути.
А хірург (швидше, хЕрург), який зробив операцію наполягав на продовженні лікування. При цьому почав вимагати гроші та погрожувати: «Якщо не пройдеш хіміотерапію, то через півроку на колінах до мене приповзеш, але я нічим допомогти вже не зможу. Будеш подихати від раку».
До слова про гроші, цей горе-хЕрург відразу позначив певну таксу, на мою спробу як би «поторгуватися», лікар натякнув що йому потрібно заносити «наверх».
У мене питання велике питання Ірині Сокур, головлікарю онкоцентру: «У вас ваших підлеглих совість є?»
