Зелені свята (Зелені святки, Русалії, Свята неділя) — в Україні три останні дні Зеленого тижня (тижня перед Трійцею) та три перші дні Троїцького тижня (після Трійці). Це традиційне українське свято, що пов'язане з літом. У цей тиждень встеляли хату і сіни запашним татарським зіллям — лепехою, м'ятою, любистком.
Історія свята
Зелені свята мають дохристиянську традицію. Зелені свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня, Господь сотворив Землю і засіяв її зеленню.
Зелені свята розпочинали сонячний літній цикл свят. Це свято було відоме в стародавній Греції, як свято квітів, у римлян — під назвою русалій, розалій (dies rosae, Rosalia idies violae). Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов'язана з давнім культом і святом дерев.
Як відзначали зелені свята
У неділю вранці одружені чоловіки і жінки брали їжу та напої та йшли на кладовище, щоб відвідати померлих родичів та друзів. На місці поховання, могилах (курганах) та гробах розкладались смаколики, ласощі, писанки або крашанки та напої. Особливо шанували при цьому старців, які знаходилися неподалік. Другою частину поминального недільного обряду були потіхи з бубнами, скоморохами, музиками і танцями. До третьої частини входило проведення боїв та перебійців.
На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали клечаним зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
Молодь святкувала Зелені свята в гаях, на вигонах..
Водіння тополі
У Зелені свята в деяких місцевостях України були звичаї, пов'язані зі священними деревами. Наприклад, на Лівобережжі був обряд водити тополю. Дівчата вибирали поміж себе дівчину на тополю, прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав'язували хусткою, руки прив'язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Кожний господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання (головним чином, приплоду худобі і гарного врожаю), щедро обдаровував учасників обряду. На Полтавщині обряд тополі відбувався в понеділок.
Християнське підґрунтя
Пятидесятниця (Трійця) - це свято, що відзначається на 50-й день після Пасхи (воскресіння Христового та/чи на десятий день після вознесіння Христа). Минуло 40 днів після воскресіння Ісуса, і десять днів після його вознесіння. Апостоли і Пресвята Матір Божа знаходилися у світлиці на другому поверсі в будинку на Сіонській горі. З ними були учні Христа і перші віряни — вони не знали, що їм робити далі. Раптом кімната заповнилася небувалим шумом — немов вітри заповнили приміщення. І на кожного апостола і на Пресвяту Марію зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум'я. Апостоли раптово заговорили всі разом на різних мовах, яких раніше не знали. Зчинився неймовірний галас, який привернув увагу мешканців Єрусалиму та гостей міста. Святий Петро вийшов на ґанок і оголосив, що дух Божий зійшов на апостолів, і можуть вони пророкувати.
Апостоли вийшли на вулицю і почали свої перші проповіді на різних мовах. Їх промови були повні божественного вогню і підкорили присутніх. У той же день близько 3 тисяч осіб взяло хрещення — так народилася християнська церква. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон — нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі. Апостоли розійшлися по багатьох країнах, щоб проповідувати. Вони були наділені дарами пророкувати і зцілювати, і несли вчення Ісуса Христа в різні народи, божественною волею опанувавши різні мови. Надалі всі апостоли, крім Іоанна, були страчені.
Як прийнято святкувати Трійцю
Трійцю у народі називають Зеленими святами, бо це – початок літа, що символізує розквіт природи й нового життя. Тому церкви та оселі людей прикрашаються до свята різноманітною зеленню – травою, гілками беріз, квітами.
Віряни йдуть до церкви на одну з найбільш урочистих служб у році. Потім відзначають свято у колі близьких, а також ходять один до одного в гості.
Цього дня всі думки мають бути добрими. Вітається благодійність, що йде від чистого серця.
Зелені свята здавна вважалися гарним часом для сватання та заручин: мовляв, шлюб буде довгим і міцним.
Що не можна робити на Трійцю
У День Святої Трійці не варто виконувати будь-яку роботу по дому. Не вітається також і робота в полі або на городі.
У великі церковні свята загалом не можна сваритися, лаятися, думати про погане.
Наші предки вірили, що цього дня активізується різна нечисть, особливо підводна і лісова. Тому не можна купатися у водоймах, щоб не залоскотали на смерть русалки.
Також церква не схвалює відвідування кладовищ у це свято. Поминати покійних на цвинтарі краще напередодні – у Троїцьку батьківську суботу.
Прикмети та повір’я на Трійцю
Дощ на Трійцю вважається хорошою прикметою – буде рясний урожай хлібів і грибів. Також він віщує тепле літо.
Потрапити під дощ – слід очікувати добра і здійснення мрій.
Побачена цього дня веселка обіцяє здоров'я та багатство у майбутньому році.
Якщо вмитися ранковою росою, то можна надовго зберегти свіжість і красу.
Фото: УНІАН
