Біля приватного зоопарку «Казкова діброва» в Новій Каховці стоять лотки із різними сувенірами. Місцеві майстрині пропонують бажаючим свої вироби. Серед них – Оксана Ткачук. Рукоділлям вона почала займатися 2008 року. Та вже зі творіннями своїх рук побувала в Херсоні, Миколаєві, Одесі і Києві. А в Новій Каховці її постійно запрошують на різні туристичні ярмарки, форуми і фестивалі. Також вона проводить майстер-класи, ділиться секретами своєї творчості, проводить виставки в бібліотеках громади. Хоча все життя працювала агрономом і бухгалтером.
Батьки Оксани були першобудівниками Каховської ГЕС. Потім поїхали на спорудження Кременчуцької ГЕС. Там вона народилася 1960 року в новому місті, яке збудували біля гідроелектростанції. Його назвали Хрущовим – на честь тогочасного керівника КПРС Микити Хрущова. Коли його усунули від влади, місто перейменували на Кремгес, а за кілька років – на Світловодськ.
Була генеральною секретаркою
– Рукоділлю мене навчила Людмила Марченко, – розповідає пані Оксана. – Усе почалося із сонечка, – показує свій виріб у вигляді сонця. – Люся організувала літературний клуб «Лімузін», ми збиралися щонеділі. Загалом у клубі було до 30 чоловік. На заняттях ми ділилися своїми віршами й оповіданнями і училися рукоділлю. Я там була генеральною секретаркою, – посміхається жінка. – Вела протоколи засідань, щоденники. У Люсі залишилися кілька зошитів. Вона потім виїхала в Ізраїль. Там їй комфортно – видає свої вірші й оповідання, організувала клуб.
Оксана Ткачук показує свої вироби – ляльки-мотанки, жіночі віночки, дідухи, подорожники-обереги, намисто, а також новомодні сувеніри – «космонавтики». Її сонечко три роки тому на туристичному форумі вибрали символом Херсонщини. А нині вона готує цей виріб на конкурс по вибору кращого сувеніру України.
Мотанки для Каліфорнії
– Я в інтернет за ідеями виробів не залізаю, – каже Оксана Ткачук. – Користуюся відомими образами. Мотанками займаюся вже давно. П’ять моїх різних мотанок поїхали в українську діаспору в Каліфорнію. Моя хресна сестра – голова тамтешнього земляцтва Херсонщини – колись подарувала мені книгу про мотанки. На виставці в Херсоні до мене підійшла жінка, сказала, що її дочка навчається в Каліфорнії. Замовила мені 5 мотанок.
Показує свій оригінальний виріб – закохані котяшки. Каже, що тканину під назвою «Україна», якою вони обшиті, в Україні вже не випускають. Новий директор фабрики вирішив припинити її випуск.
– Робота над кожним виробом – дуже копітка, – розповідає майстриня. – Наприклад, сонечко – 4-5 годин безперервної роботи. Це якщо зовсім не відволікатися. Використовую спеціальний наповнювач, обшиваю його тканиною. Усе робиться тільки вручну. Ви бачите – воно живе, – бере сонечко в долоню, пригортає до себе.
Перша збірка до дня народження
Сьогодні у Оксани день народження. А минулого понеділка вийшов сигнальний примірник її першої збірки віршів «Сонечко». Вона друкувалася в газеті «Нова Каховка» з 1974 року. Поетеса каже, що вірші не складає, а просто записує – вони самі їй приходять. А після того, як почала співати у хорі Будинку культури в Піщаному – селі Новокаховської громади, до неї почали приходити тексти українською мовою.
Подала свої збірку на міську літературну премію ім. А. Бахути. Директорка музею Бахути Тетяна Лупашко допомогла у виданні книги – набрала всі тексти і запропонувала назву.
– Я зі своїми сувенірами уже як весільний генерал в області, – каже Оксана Ткачук. – На Купала побувала в Олешках, Григорівці, Голій Пристані… Цьогоріч в Олешках мер увесь день проходив з моїм сонечком. А в Одесу найбільше запрошують.
Фото автора
