У ніч з 27 на 28 жовтня стрілки годинників переводять на годину назад. Так відбувається перехід на зимовий час. Багатьох людей це вибиває з колії. Як легше перенести цей період?
Чому почали переводити стрілки
В Україні переводити час на одну годину вперед влітку почали у 1981 році разом із рештою республік СРСР. Обґрунтовували це економічними причинами: мовляв, так економиться електроенергія.
Періодично в країні піднімали питання відмови від переведення годинників, але щоразу відмовлялись від цієї ініціативи. Втім, у 2018 році ця перспектива стала реальністю. А все тому що влітку у Євросоюзі серйозно заговорили про необхідність повністю перейти на літній час.
Що скаже Європа
Опитування, яке проводили в ЄС, показало, що 80% з 4,6 мільйона респондентів закликали скасувати перехід між зимовим та літнім часом.
У вересні Єврокомісія офіційно запропонувала встановити, що останній перехід на літній час відбудеться 31 березня 2019 року. Якщо ж окремі країни-члени захочуть жити не за літнім, а за зимовим часом, вони зможуть востаннє перевести годинники 27 жовтня 2019 року. Після цього сезонне переведення годинників у ЄС припиниться. Пропозицію ще має затвердити Європарламент та уряди країн-членів ЄС, але не пізніше березня 2019 року.
Що зробить Україна
В українському уряді вже запевнили: якщо Євросоюз відмовиться від переведення годинників, то Україна слідом теж може ухвалити таке рішення.
У Мінекономрозвитку вважають, що порядок обчислення часу в Україні має бути оптимальним та узгодженим з міжнародною практикою. Там також додали, що аргументи про економію електроенергії від переведення годинників зараз економічно необґрунтовані.
Як адаптуватись
Попри те, що зимовий час дозволить українцям спати на годину довше, зміна режиму – все одно стрес для організму. У перші дні спеціалісти радять не планувати важливих справ і уникати сильних навантажень, щоб призвичаїтись до переведення годинників.
Особливо обережними варто бути водіям та людям, які страждають на серцево-судинні захворювання. Можуть бути стрибки тиску, головний біль, слабкість і млявість. Може знижуватися працездатність, виникати сонливість або, навпаки, безсоння, пропадати апетит. Зазвичай додається роботи у «швидкої», якій доводиться виїжджати на інфаркти, інсульти.
Що радять лікарі
За словами головного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги Новокаховської міської поліклініки Зоріни Зінченко, на здорових людях переведення часу практично не позначається. А от у людей, що мають хронічні хвороби, загострення може бути навіть при зміні погоди.
– Ми не спостерігаємо збільшення кількості пацієнтів у такі дні, – каже NovaKahovka.City Зоріна Іванівна. – Та й чи є зв’язок між зміною режиму і захворюваністю, не доведено.
А от київський лікар Сергій Єлшанський радить, насамперед, щодня вчасно – не пізніше 11 годин вечора – лягати спати.
– Замість того щоб дивитися телевізор або читати новини на планшеті чи телефоні, вийдіть на вечірню прогулянку, – каже він. – Спати потрібно не менше семи-восьми годин.
Радить частіше готувати страви з моркви, буряка, гарбуза, їсти більше яблук і зелені. Овочі і фрукти, які ще не заклали в сховища, найбільш багаті корисними вітамінами А, С, групи В, а також мікроелементами. Вранці корисно приготувати тонізуючий чай: трохи подрібненого імбиру і скибочку лимона заправити чайною ложкою меду і залити окропом. По можливості частіше бувайте на свіжому повітрі.
Фото: Радіо Свобода
