Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
У минулому українки носили хустку протягом усього року. Вона була обов'язковою для заміжньої жінки, а також вважалася показником соціального статусу: молоді жінки носили світлі та яскраві хустки, жінки у віці – темні, вдови – чорні. Жінки із заможних сімей носили хустки з дорогих тканин, бідні – із дешевших.
День української хустки відзначають у День Катерини. Це одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.
Із жіночими хустками іноді трапляються цікаві пригоди. Про одну з таких пригод розповіли у Херсонському краєзнавчому музеї.
Там серед експонатів зберігається гарна жіноча шаль з унікальною історією. Вона була подарована легендарним героєм громадянської війни батьком Махном нашій землячці Мотроні Іванівні Чекамовій у 1921 році.
У лютому 1921 року загін Махна переховувався на Херсонщині, рятуючись від переслідування Червоної армії. Знищивши заставу у Великій Олександрівці, повстанці заночували в селі Старосілля, обравши для цього будинок Мотрони Чекамової. Для Махна зайняли єдину теплу кімнату, вигнавши родину до холодної. Вранці діти, штовхаючись, стали заглядати в кімнату, щоб подивитись на самого батька Махно.
Побачивши дітей, він наказав принести подарунки. Господарю - кожух, господині шаль, а дітям півпуда борошна та пачку цукру. Це був голодний 1921 рік, тому подарунки від батьки були дуже цінними. Вже за хвилину махновський загін летів назустріч долі.
Власниця шалі Мотрона Іванівна лише двічі надягала її до церкви – берегла. Потім її поклали до скрині і нікому не розповідали, від кого такий розкішний подарунок, бо боялись репресій. Передавалася шаль з покоління в покоління з відповідним таємним оповіданням, про обставини її дарування.
Принесли шаль до музею нащадки Матрони Чекамової 14 лютого 2006 року, вирішивши, що вже час відкрити її таємницю людям.
