8 травня в Україні відзначають День пам'яті та примирення. Цього дня 1945-го у Берліні о 21:20 за місцевим часом підписали Акт капітуляції Німеччини.
За офіційною версією лідер Німеччини Адольф Гітлер застрелився 30 квітня 1945 року у своєму бункері. Його наступником за заповітом став 53-річний грос-адмірал Карл Деніц. Він створив власний уряд, який спробував вести переговори з союзниками, однак безуспішно.
Його влада поширювалася лише на вузьку смугу землі від австрійського кордону до Берліна і до данського кордону. 7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції.
Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього Рейху у Берліні за участі СРСР. Тоді провели повторне підписання.
Після цього у багатьох містах Європи провели велелюдні святкові заходи.
У Радянському Союзі День перемоги оголосиди 9 травня. До 1965 року він був звичайним робочим днем.
День пам'яті та примирення запровадили на засідання Генасамблеї ООН 2005 року. В Україні відзначають з 2015-го. Вшановують пам'ять полеглих у боротьбі з нацизмом солдатів, мирних жителів, що загинули у роки окупації і в таборах смерті. Висловлюють повагу усім борцям проти нацизму.
Друга світова війна не оминула жодної української родини. Свій дім, рідних та близьких від ворога у лавах Червоної армії захищало 7 млн українців, ще 250 тис. воювали у складі армій союзників, а в Українській повстанській армії – понад 100 тис. чоловік. Друга світова забрала життя 10 млн українців, а загалом у світі – до 85 млн людей.
Більшість українців (41%) вважає, що Україна має вшановувати обидві дати: День пам'яті та примирення 8 травня й День перемоги над нацизмом 9 травня.
Також 31% опитаних вважає, що Україна має вшановувати лише День перемоги, а майже 9% підтримують ідею лише Дня пам'яті та примирення. 10% опитаних байдуже.
