20 лютого в Україні вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, які ціною власного життя відстоювали майбутнє нашої країни. Саме в цей день 2014 року було найзапекліше протистояння між протестувальниками і "беркутівцями" на Майдані Незалежності у Києві.
У тих подіях на Майдані брали участь чимало жителів Херсонщини. Серед них був Валентин Добрий із Білозерки. Його історію NovaKahovka.City розповів письменник і видавець із Києва Володимир Шовкошитний, який провів на Майдані 92 дні.
"Якось я у юрті когось перев'язував, - розповідає Володимир Федорович. - Насилу заходить парубок. Повертається, а в нього від п'ят до попереку все в осколках Біля нього розірвалася граната, начинена порізаними цвяхами. Я нарахував на ньому 17 дірок, з яких вийняв осколки. Позаклеював, позамазував, кажу: «Більше нікуди не лізь». Через півгодини приходить — наскрізь щока пробита. Знову надав йому допомогу, вколов антизапальне і знеболююче. Він знову зник. Прибігає — ніздря пробита, висить на шкірці. Кажу: «Не відривай, заживе як на собаці, ти молодий» А він радісно: «Я їх спалив!» — «Кого? — питаю. — Людей?» — «Та ні, водомети». «Ну ти добрий хлопець! — хвалю». — «Точно, я Валік Добрий із Херсона. Таке у мене прізвище». Він дійсно спалив «коктейлями» два водомети і цим практично нас врятував. Бо єдине, чим могли ми захиститися, — вогнем. Щоб спалити ті водомети, треба було пройти через нашу барикаду, за якою гиготіло суцільне полум'я. «Беркутівці» увесь час стріляли. Валентина прикривали наші майданівці — лупили по «Беркуту» феєрверками. Вкидали їх у запаяні з одного боку металеві труби, і вони вилітали як із гармати".
Володимир Шовкошитний (у центрі) на Майдані з друзями у 2014 році
За словами Володимира Шовкошитного, Валентин Добрий після Майдану залишився в Києві, працював розповсюджувачем літератури у видавництві "Український пріоритет". А з початку нинішньої війни вирішив піти на фронт. Але це було непросто. Адже його військове "досьє" залишилося у Білозерці, яка уже було окупована росіянами.
Тому йому довелося кілька місяців перебувати в різних підрозділах ЗСУ, у тому числі в Президентському полку. Згодом опинився під Соледаром, де провів тиждень на "обкатці". Після цього пройшов навчання на Житомирщині в десантно-штурмових військах.
- Він ще заїхав до Києва, ми з ним кави попили, - згадує В. Шовкошитний. - Обнялися на прощання. Потім Валик пропав. Якось я зателефонував йому: "Ти де?" Каже: "У Бахмуті".
Отже, герой Майдану тепер у найгарячішій точці війни. Тож побажаймо йому залишитися живим. А нам усім - перемоги над окупантами.
