«Я займалася впровадженням української освіти «на території РФ» – так переказує звинувачення російських окупантів директорка ліцею з Нової Каховки Оксана Якубова. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я» поговорив з освітянкою, яка влітку минулого року стала в’язнем окупаційних сил РФ. Вона розповіла, до чого її примушували, чому відпустили, як жінка втекла в Європу та чому повернулася в Україну?
Тиск окупантів на педагогів почався влітку
Оксана Якубова – директорка ліцею №2 у Новій Каховці та вчителька зарубіжної літератури. Вона пів року прожила в місті після його окупації російськими силами й завершила навчальний рік за українською програмою. Окупанти пробували домовитися з вчителькою – пропонували їй очолити відділ освіти. Натомість сподівалися, що Якубова вмовить директорів інших шкіл піти на співпрацю й організувати навчання за російськими стандартами.
«Я усіх (директорів шкіл – ред.) призначала. От у чому справа. Я 15 років пропрацювала начальником відділу освіти саме в цьому місті, тому мені й запропонували, причому запрошували декілька разів у військову комендатуру. Я відмовилась», – згадує директорка.
Відділ освіти у Новій Каховці
Тиск окупантів на педагогів Нової Каховки почався влітку, розповідає Якубова. Російські сили поспішали до нового навчального року.
«Нас уже збирали в комендатурі й давали термін, щоб ми провели зустрічі з колективами й написали заяву про співпрацю з окупантами», – каже вчителька.
«Із автоматами перелізли через паркан»
У серпні Оксана Якубова разом із чоловіком збиралася виїхати з окупованого міста. Вона планувала дистанційно керувати ліцеєм і дотримуватися української навчальної програми. Утім, 17 серпня в її будинок увірвалися російські силовики. Вони назвалися морпіхами.
- «Прийшли до мене додому (російські – ред.) військові о восьмій годині ранку. Вони перелізли через паркан (я жила в приватному будинку) озброєні, з автоматами. Сказали: «Одягайся, – телефон забрали, – бери ліки», – розповідає вона.
Їй дали попрощатися з чоловіком й на запитання, чи будуть піддавати тортурами, відповіли: «Подивимось», – каже директорка.
Жінку привезли у відділок поліції в Новій Каховці, який окупанти перетворили на в’язницю, та оголосили «звинувачення».
Будівля Каховського районного відділення поліції
«Розвал російських стандартів освіти «на території РФ». Далі було сказано про те, що оргтехніку я не всю повернула, що я займалася впровадженням української освіти, наших державних українських стандартів «на території РФ», – переказує претензії окупантів директорка.
В’язниця для незгодних з окупацією
Оксана Якубова жартує, що опинилася у «VIP-камері». Вона описує її як приміщення у кілька квадратних метрів з решітками на вікнах. Це – колишній кабінет паспортного столу. У ньому утримували чотирьох жінок. Сусідками Якубової по камері були дві голови сільрад та директорка ліцею № 3 в Новій Каховці Ірина Дубас.
- «Допитували професійно, пресували. Вони (окупанти – ред.) усім так казали: «Тут Росія буде завжди. Й назавжди тут – Росія», – каже Якубова.
Вона описує умови, в яких опинилася. Жінок не водили в туалет – замість нього у камері поставили відро.
«Спали на закривавлених куфайках (мабуть, у них допитували інших). Мені пощастило: дівчата через двері просунули червоний плюшевий прапор, що вигорів, на ньому ще був портрет Володимира Ілліча Леніна. Ще дівчата сміялись, казали: «Оксанко, ти будеш з Леніним спати разом», – розповідає вчителька.
Жінок піддавали тортурам
За словами директорки ліцею, їй також відомі подробиці перебування інших в’язнів у захопленому окупантами відділку поліції.
«У підвалі там тримали просто в жахливих умовах з щурами: по 19 осіб перебувало в маленьких підвальних камерах. Вони, уявіть собі, спали поклавши один одному голову на плечі», – свідчить вона.
Якубова також розповіла «Новинам Приазов’я», яким тортурам окупанти піддавали українських жінок.
- «Стосовно того, що це – нелюди, сумнівів бути не може, тому що ми спілкувалися з тими дівчатами та жінками, яких звинувачували або хто дійсно був навідницею вогню. Вони (окупанти – ред.) пропускали струм, чіпляли такі прищіпки на мізинчики, на пипки й на вушка. Жінок піддавали тортурам до такого ступеня, що вони втрачали свідомість», – заявляє директорка.
Вимоги окупантів
Представники окупаційних сил вимагали від Якубової написати заяву про співпрацю, продовжити навчання в ліцеї за російською програмою, скласти заяви на відомих їй проукраїнських освітян та повернути в навчальний заклад усю оргтехніку. Йшлося, перш за все, про комп’ютери, які використовували для віддаленої роботи вчителі. Окупанти потребували їх для обладнання в Новій Каховці «показової російської школи», каже співрозмовниця.
Ліцей №2 імені Анатолія Бахути
«Вони бачили, що ми не напишемо ці заяви (про співпрацю – ред.), вони знали, що ми не напишемо ці списки проукраїнських освітян, то вони поставили умову: «Якщо ви хочете залишитися живими – значить, ви повинні довезти комп’ютери, які ваші вчителі тримають вдома», – розповідає директорка.
В Україну - через Європу
За тиждень після ув’язнення колеги Якубової виконали цю умову, й жінку відпустили. Виїзд у Запоріжжя через Василівку на той момент був закритий. Разом із чоловіком директорка виїхала в Європу через окупований Крим та Росію.
«Латвія, потім Литва, потім Варшава, Польща й Київ. Тобто от так, 3000 кілометрів подолали», – додає вона.
Родину готові були прихистити родичі в Польщі. Але заради того, щоб працювати, директорка ліцею не стала залишатися в Євросоюзі.
Оксана Якубова (в центрі) з колегами
«Втрачати той момент, коли ти потрібен найбільше, й залишати людей, тільки аби мені було краще, – це не в моїх правилах», – каже Якубова.
Тепер директорка новокаховського ліцею живе у Києві та працює дистанційно. Більшість її учнів виїхали за кордон – частина залишилася в окупованому місті. Навчальний процес за українською програмою триває. А російські окупанти поки не змогли розпочати навчання в жодній з 12 шкіл Новокаховської територіальної громади, зазначила вона.
