На честь Олега Вікторовича Гуцола, який героїчно загинув у Харкові під час авіанальоту, пропонується перейменувати Адигейську вулицю Харкова. З відповідною петицією до компетентних органів влади звернулася дружина загиблого.
Зі слів жінки, смерть на її чоловіка чатувала при виконанні бойового завдання у місті Харкові. Проте Олег міг зберегти своє життя, йому не вистачило буквально кількох сходинок, щоб зайти у сховище і врятуватися від вибуху. Він спочатку врятував солдат, які були у його взводі, а вже потім сам почав заходити в укриття. За свою самопожертву чоловіка було посмертно нагороджено орденом за мужність III ступеню.
Дружина загиблого акцентує:
"Прошу розглянути мою петицію та віддати шану нашому захиснику. Моя місія, як дружини - щоб справа мого чоловіка була не забути і його прізвище було закарбовано у місті, яке він захищав і віддав за нього життя. Тим паче, у місті Харкові стільки вулиць, які носять назву, яка пов’язана із країною агресором".
Збір підписів на петицію почався 5 квітня, до його завершення залишається трохи менше трьох місяців. Компетентним органом, до якого спрямована петиція, є апарат міської ради міста Харків. Згідно чинного законодавства, електронну петицію харківський міський голова розгляне, якщо вона набере 5000 підписів громадян протягом трьох місяців з дня опублікування.
Нагадаємо, Республіка Адигея є суб'єктом Російської Федерації. Відтак назву вулиці Адигейської в Харкові було б логічним перейменувати.
Гуцол Олег Вікторович, майор, командир стартового взводу стартовою батареї, народився 09.02.1990 року в Новій Каховці. Захоплювався легкою атлетикою — гіровим спортом. У 2008 році вступив на навчання до імені ХНУПС імені Івана Кожедуба. У 2013 році Олег розпочинає свій шлях у воєнній справі, зенітно-ракетних військах, і залишається з нею до останнього подиху. Війну зустрів на посту.
У соцмережах знайомі загиблого вказують, що він ріс у Таврійську, навчався в школі №7.
Зі слів дружини полеглого:
"Знайомі запам’ятали його (Олега Гуцола – ред.) завжди з посмішкою на обличчі. Він і справді завжди посміхався…"
