У місцевих чатах жителів Козачих Лагерів, Корсунки, Кринків люди шукають рідних та передають інформацію волонтерам для рятування. Когось знімають з будинків і розміщують до Козачих Лагерів, до Любимівки, хтось відмовляється, щоб їх рятували російські військові. У той же час є інформація, що евакуйованих звозять у Нові Лагері та у сусідні села Обривка, Піщане — вони не підтоплені, проте відсутня електроенергія та зв’язок.
Корсунка: Вискочили посеред ночі
У Корсунці людей повінь застала вночі. За повідомленнями очевидців, вода почала прибувати о 2-й. Люди в цей час мирно спали. Ніхто їх не попереджав ні про яку загрозу.
У селі залишилися переважно люди похилого віку, маломобільні. Сусіди, хто прокинувся раніше, пішли рятувати тих, хто був поблизу.
- “Мого дядька розбудили вночі. Він уже літнього віку, ледь добудилися. Поки він встав, почав шукати якісь документи — вода була по пояс. Вискочили чи не в трусах. Виїхали, але багато хто і не встиг. Уявіть, вночі люди спали, вони не встигли б вибратися. Човни є не у всіх. Куди їм їхати —- не знаю”, — розповідає жителька окупованої Каховщини.
“А наші деякі говорять, що невідомо хто зірвав ГЕС. Ясно, сидять у Каховці, їм є коли розмірковувати”. — обурюються місцеві.
У той же час окупанти у своїх пабліках розповідають, що людей вночі “будили військові”. Нагадаємо, росіяни почали коментувати ситуацію з ГЕС на окупованих територіях десь під кінець дня 6 червня, коли вони побачили масштаби трагедії, яку не вдалося приховати.
Корсунка та Кринки майже повністю затоплені. Місцеві групи сповнені інформації про пошук родичів.
Люди сидять на дахах, горищах, других поверхах затоплених будинків.
Місцеві самі човнами забирають односельців. Кого рятують, везуть у лікарні, але дехто відмовляється від допомоги.
Також затоплено і Корсунський жіночий монастир. За повідомленнями місцевих людей монастир раніше окупанти вивезли в Генічеськ.
Кринки: У нас є два рятівні жилети
Ганна мешкалиа на острові у Херсоні, на першому поверсі. Квартиру затопило. Ще влітку евакуювалися до Миколаївської області. “Коли дізналися (про повінь після підриву Каховської ГЕС — ред.), у нас був шок, бо з усіх сторін заливало, і в родичів, і в нас, і в сусідів”.
“Моя тітка залишилася з чоловіком у селі Кринки. Ми ще влітку їм пропонували виїхати, але вони відповідали: “Ми тут виросли, що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду, ні, ми не будемо виїжджати, це наша земля”.
Зі слів Ганни, її тітка та дядько відмовляються від того, щоб їхній номер надали волонтерам з російської сторони. Навіть до сьогоднішнього дня.
“Ми тут будемо до останнього”
У тітки кнопочний телефон, вона виходить на зв'язок два рази на день, вранці та ввечері:
— Вона телефонувала вранці і говорила, що чула звуки човнів. Але не хотіла навіть показуватися, що з чоловіком живі. Відмовляється вішати позначку, якийсь хатній яскравий одяг, не хоче, щоб хтось знав, що вони там. Вона каже: “Я не знаю, що вони з нами можуть зробити і куди завезуть”.
Ганна каже, що у тітки залишилось сухарів та придатної питної води на три дні.
Кадр з відео ВВС про затоплення
— Тітка виводила тварин — собак, котів. Намагалася в сторону суші їх по воді винести.
При цьому жінка зберігає оптимізм. Її чоловік колись був моряком: “На крайній випадок у нас є два рятівні жилети. Ми вдвох все життя. Любов як у фільмі “Титанік” значить буде. Це наша земля. Будинок для нас став каютою. Але свою землю ми не покинемо, це наш український шматок землі”.
Тітка з чоловіком сидіть на горищі. Рівень води вимірюють по тому, скільки залишилось до стелі, а це більше метра. Вода перестала надходити, і вони тепер чекають, що вода зійде.
Їхня племінниця каже, що пропонувала надати дані волонтерам, щоб їх вивезли, Жінка відмовляється. “Ні, ми тут будемо до останнього. Ми пережили і відльоти від нас, і примусову російську паспортизацію. А зараз тим паче не здамося, ми їм не довіряємо. Нам не треба, щоб нас рятували російські військові”.
Місцеві можуть зорієнтувати рятувальників
Ганна говорить про те, що родичі незламні у своєму бажанні залишится у своєму селі.
— Навіть батьки чоловіка виїхали до родичів, вони проживали ближче до Козачих Лагерів. І тепер кажуть: “Як тільки рівень води впаде і будуть пропускати до села, ми повернемося додому. Але евакуюватися ми не будемо”. На вчорашній день цивільних не пропускали з Козачих Лагерів в сторону Кринок.
Кадр з відео ВВС про затоплення Херсонщини
Ганна говорить про те, щоб якби зараз пустили місцевих людей на човнах до села, можна було б врятувати ще життя. Бо люди добре знають, хто в якій хаті жив і по верхівках дерев зорієнтуються, де чия хата стояла. І підвезти їжу та воду можна було б.
Про масштаби руйнувань та знищення історичних та культурних пам’яток Novakahovka.City повідомляла раніше.
