Про наслідки обміління Каховського моря та що ми можемо знайти на його дні, журналісти Novakahovka.City поговорили з Андрієм Селецьким, засновником музею "Історія Нововоронцовського краю", засновником громадської організації "Військово-історичний клуб "Правий берег".
Підрив Каховської ГЕС спричинив масштабні наслідки як для екосистеми та соціальної сфери Півдня країни, так і для історико-культурної сфери. Поки одні населені пункти зазнали різного рівня підтоплення, в інших містах та селищах вздовж Каховського моря спостерігається вихід затопленої ще у 50-х роках суші. Відступаючи, вода лишає по собі не тільки рибу чи річкову живність, а й різні залишки людської діяльності. Так, серед сміття, викинутого раніше в річку, часто трапляються історичні знахідки.
Поселення козаків
Руйнація радянських наративів
“Можна уявити який пласт історії, пам’яток був захоронений водами Каховського моря, порівнявши прибережну смугу від Великої Лепетихи і Нововоронцовки до Берислава, Зміївки. Є спеціальні карти - археологічні, історичні - ми побачимо, що весь берег утиканий пам’ятками археології від мезоліта (середній кам’яний вік) до 1956 року - дати затоплення цих вулиць і сіл.
Якщо стан і якість наукових досліджень у 56-му році відрізнялася від сучасної,тобто все робилося під радянську ідеологію. Наприклад, один із наративів говорив, що на Півдні України не було цивілізації, поки не прийшла Катерина ІІ і відповідно не досліджували пам’ятки козацькі, ногайців, татар, половців та інших кочових народів.
Недосліджена столиця
До прикладу, столиця одного із, здається, кримсько-татарських мурз, місто-фортеця Замик була повністю затоплена. Це лівий берег, район Кам’янки-Дніпровської - Енергодара. Місто було зовсім не досліджене і не описане.
Щоб зрозуміти масштаби трагедії, яка насувається на історичну науку, можна гіпотетично уявити, що на дні водосховища законсервовані різні епохи і періоди, що не знали людського впливу. Тобто ніхто не ходив з металошукачами, не пас корів, не копав городи тощо. І цей пласт знаходиться на сьогодні на обмілілих територіях просто неба.
Карта Запорізьких козаків 18 століття
“Чорні” копачі
На жаль, така доступність приваблює “чорних археологів”.
“Їх уже не страшить ні вибухонебезпечні предмети, ні близькість до лівого берега. З одного боку хтось це робить з благородною метою, бо згоден надати на обстеження чи подарувати музею. На жаль, професійні науковці, які роблять комплексні дослідження, обмежені різними законними і підзаконними актами. Тому через цю бюрократію втрачається час.
Окрім історичних знахідок все ще лишаються боєприпаси сучасної війни та Другої світової.
Тому збереження цих знахідок лежить на плечах краєзнавців та бажаючих.
Про міни та інші небезпеки, вимиті водами Дніпра Novakahovka.City писала раніше.
