Світлана (ім'я змінено) разом з сім'єю виїхала з окупованих Нових Лагерів - села у Новокаховській міській територіальній громаді на Херсонщині. Перебували там два місяці після того, як під воду пішов їхній будинок в Корсунці. За цей час їм вдалося заробити гроші для виїзду на роботах у полях. Шлях до свободи з окупації коштував на родину з пятьох осіб 1250 доларів, або 50 тисяч гривень. Як сім’я пройшла блокпости і що підготувати для виїзду з окупації - про це в матеріалі NovaKahovka.City.

Перед кожним блокпостом читала “Отче наш”

— Ми не збиралися виїжджати, — згадує Світлана вже в Миколаєві. — У мене стояв мішок борошна. Насадили картоплі, щоб ліпити хлопцям вареники. Та от шостого червня підірвали ГЕС. Наш будинок повністю пішов під воду. Коли вона зійшла, хату ще й обікрали. Не знаю, що там можна було шукати в такому безладі. Коли дізналися, що на Колотилівку на Сумщині закрили в'їзд, то навіть розглядали варіант через Білорусь. Але нам пощастило — Колотилівку знову відкрили, і ми поїхали.

Так виглядали затоплені села Лівобережжя ХерсонщиниТак виглядали затоплені села Лівобережжя ХерсонщиниАвтор: Reuters

У Новоазовську перед в’їздом в Росію довелося заповнювати документи на згоду використання детектора брехні. “Зі мною їхав чоловік і син, було млосно і переживала за них, як вони пройдуть усі ці перевірки на блокпостах, — каже Світлана. — В ID паспортах чоловіка і сина не змогли знайти прописку, але все обійшлося”.

Поки їхали, Світлана на кожному блокпості читала “Отче наш” і зізнається, що її це заспокоювало.

Про що питають солдати

Паспортне питання. Світлана радить при виїзді з окупації обов'язково сказати водію, який у вас паспорт — російський чи український. Сім'я виїхала по українських паспортах.

— На одному з блокпостів було запитання: “Все с российскими паспортами?” Водій: “Только одна”. Солдат: “Украинские паспорта к досмотру”. Ми всі віддаємо їх, потім нам повертають і їдемо далі, — згадує Світлана.

Приїхавши до Новоазовська, водій висадив пасажирів і поїхав на перевірку авто і сумок.

Що говорили на блокпостах. Світлана застерігає не вживати в лексиці такі слова як “ваші” і “наші”. А на питання солдатів відповідати те, що вони ймовірно хочуть почути:

— Поддерживаете Зеленского? — Нет.

— Поддерживаете СВО? — Да

— Цель выезда? — (Світлана, каже, що домовилися з чоловіком про свою легенду): Ми з затоплених територій, нам подобається Росія, але родичі живуть в Україні, немає де зимувати.

Почистити телефон — це робота не одного дня. Світлані довелося видалити чати, деякі додатки і почистити кеш. “Я навіть Приват24 видалила, бо він синьо-жовтий. Думаю, хтозна яка у них буде реакція на прапор”, — зізнається жінка.

Вона радить не видаляти вайбер і телеграм, бо окупанти можуть запитати український номер, відновити месенджери і все побачити.

Що підготувати у дорогу

Перед виїздом бажано поповнити мобільний та інтернет. Всю ніч довелося їхати по Росії. Жінка каже, що після окупації не могла нарадуватися якісному телефонному зв'язку та інтернету. Завдяки цьому Світлана писала рідним про маршрут. Водафон у роумінгу працював через МТС, а Київстар — через Білайн.

Приготуйте в дорогу рублі. Під час зупинок на заправках є можливість купити воду або якийсь перекус.

Беріть ручної поклажі стільки, скільки зможете нести. Якщо ви їдете одна, то більше двох сумок не беріть. Краще рюкзак, щоб на спину надіти.

Якщо буде сонячна погода, то воду краще заморозити в пляшках. “Ми брали їсти, бо їхало пятеро, і заморожували відбивні”, - каже жінка.

Виберіть в дорогу кросівки, а змінне взуття візьміть у пакет. Під час пішого переходу доведеться йти по дорозі, покритою щебнем. Великі сумки на колесах важко нести по такій дорозі.

— Мої хлопці допомагали якійсь жінці нести рюкзак. А декому доводилося кидати речі. Потрібно було йти десь два кілометри. Я пройшла на адреналіні швидко, — розповідає Світлана.

Жінка вже з посмішкою згадує, як перед поїздкою ставила водію тривожні запитання:

— А якщо нас не пропустять, які наші дії?

— Женщина не псуйте мені карму, всіх пропускають, чого вас не пропустять?

— У нас українські паспорти.

— Не проблема.

— У мене кіт в переносці.

— Буде їхати безкоштовно.

Жінка радить розрахуватися з водієм до в'їзду на російську територію — до Новоазовська. Бо потім доведеться заповнювати декларацію і писати, яку суму везете з собою? “Добре, що я вже розрахувалася і не потрібно було декларувати ці 50 тисяч грн. Навіть 16-річному синові довелося вказувати свої кишенькові”.

Чого так довго сиділи

Світлана згадує, що о 12-00 годині вони заїхали у Колотилівку на великий майданчик, де вже стояли інші машини з пасажирами. Всі чекали в черзі дозволу для пішого переходу.

— О 18-00 годині вечора нас запросили на переїзд. Водій нас відвіз. Ми взяли сумки і пішли за людиною в формі. Виконували його вказівки — поставте сумку сюди, дайте телефон, дайте ноутбук, постійте тут, посидіть тут.

За словами Світлани, її чоловіка представник ФСБ запросив до себе у спеціальний намет. Питання стосувалися виживання: чого так довго сиділи, за що ви живете, куди їдете і чому?

— Мене не викликали, дітей не чіпали, — говорить Світлана. У доньки подивилися планшет і ноутбук. 77-річну свекруху попросили: “Женщина садитесь”. Після опитувань нас зібралось 25 пасажирів, і вони дали команду йти через піший перехід. Останній блокпост перед Україною.

Цілуєте землю і прапор

“І коли вже приїжджаєте на кордон України, то цілуєте землю, прапор і хлопців. І рухаєтесь далі по своєму маршруту”, — зітхає з полегшенням Світлана.

Перед Сумами на пункті пропуску було близько 150 чоловік. Після проходження фільтрації о 2 ночі пасажирів забрали волонтери в гуманітарний центр до Сум безкоштовним автобусом.

— У мене взяли всі дані і їх внесли в базу. Переночували і поїли ми там же. Нас помістили у плацкартні вагони, і ми поїхали до Сум. У Київ звідти їхали безкоштовно. У столиці волонтер провів нас до каси. Я отримала 2 000 грн на дорослого і 3000 на дитину. Ми не знали, що отримаємо ці гроші. Якщо плануєте їхати далі, то не беріть квитки завчасно, бо не знаєте, де застрягнете.

Наразі сім'я з окупації облаштовується у Миколаєві. Доводиться адаптуватися до нового місця проживання. І звикати до того, що можна користуватися карткою, що працює Нова пошта, що є асортимент товарів у супермаркеті, що є стабільний інтернет. Пошуки питної води у Миколаєві для Світлани проста задача у порівнянні з тим, що їм вдалося пережити за період в окупації.

Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися