Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок зустрілась у посольстві ФРН в Києві із представниками правозахисних організацій, а також родичами цивільних полонених та тими, хто пройшов полон, під час її візиту до Києва 11 вересня. Це її четвертий візит за час розв’язаної Росією повномасштабної війни в Україні.
Мета її приїзду за тиждень до старту Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку – продемонструвати солідарність з Україною. Після прибуття Бербок пообіцяла, що Берлін і надалі підтримуватиме Київ у протистоянні російській агресії та на шляху до ЄС, і наголосила на важливості правосуддя у зв’язку з воєнними злочинами.
На зустрічі також були присутні посол ФРН в Україні Мартін Єґер та інші відповідальні працівники посольства.
На зустріч були запрошені голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, співкоординаторки Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Ольга Решетилова і Тетяна Катриченко, потерпілі від насильницьких зникнень і тортур Ольга Черняк, Оксана Заярина, Олександр Гунько, а також родичі цивільних полонених Юлія Хрипун, Олена Руденко та Ілля Гончар.
«Ми підтримуємо вашу країну у здійсненні права на самооборону, – сказала у вітальному слові Анналена Бербок. – Щодня з телевізора дізнаємося про жахіття, які приносить війна. Треба показати світу, що ця війна – не просто напад на країну, а на людську гідність. Роль міністра я бачу в тому, щоб донести ваші долі до світу”.
Побиття і катування електрострумом
Тетяна Печончик наголосила, що Російська Федерація вчиняє насильницькі зникнення і незаконні затримання цивільних громадян на окупованих територіях систематично починаючи з 2014 року. Так, за перші роки окупації Криму окупанти викрали 43 людини, більшість із них – кримські татари. Після початку війни на Донбасі кількість насильницьких зникнень обчислювалася вже сотнями, багато людей утримували й катували на території “Ізоляції”. Після початку повномасштабної війни практика насильницьких зникнень і свавільних затримань стосується вже тисяч цивільних громадян на новоокупованих територіях.
- “З кожним новим витком російської агресії кількість злочинів зростає. Росіяни це роблять, бо можуть, бо почуваються абсолютно безкарними й знають, що їм за це нічого не буде”, – додала вона.
Правозахисниця зауважила, що наразі важко назвати точну цифру потерпілих від насильницьких зникнень і незаконних затримань, однак тільки ZMINA зафіксувала викрадення понад 560 громадян, зокрема волонтерів, освітян, журналістів, представників органів місцевого самоврядування. Також МІПЛ має дані про викрадення більш ніж тисячі українців.
За словами Печончик, потерпілих найчастіше утримують у полоні incommunicado, без повідомлення рідних. За даними Центру прав людини ZMINA, у задокументованих організацією випадках понад 80% потерпілих заявили про побиття, а половина зазначила про катування їх електричним струмом.
280 днів у полоні
Ольга Черняк була співробітницею УПСЗН Корабельної районної ради Херсона. Сім’ю Черняків – матір, батька та сина – росіяни викрали з їхньої херсонської квартири в серпні 2022 року. Того ж дня їх відвезли до ізолятора тимчасового тримання. Сина відпустили через 15 днів, батька – через місяць, а мати провела в полоні 280 днів. Ольга Черняк розповіла, що в полоні її катували струмом до втрати свідомості, змушували слухати, як струмом катують 19-річного сина. А вже після звільнення вона дізналася, що тортури також пережив її чоловік, його постійно били по голові. Росіяни погрожували також зґвалтуванням її рідних, під час перебування там жінка постійно чула крики людей, яких катували.
Умови перебування в полоні були дуже жахливі. За понад пів року перебування в Новотроїцькому жінок виводили в душ близько трьох разів, а через задуху жінкам постійно було погано, і доводилося викликати лікарів. Також полонянки отримували дві пачки локшини швидкого приготування та банку м’ясної консерви на цілий день для п’ятьох людей. Полон залишив серйозні наслідки для здоров’я Ольги.
Три доби у кайданках
Олександр Гунько за професією журналіст, головний редактор сайту “Нова Каховка Сіті”. Після окупації його рідного міста він продовжував працювати й висвітлювати події. 3 квітня 2022 року його незаконно затримала група російських військових удома в Новій Каховці Херсонської області.
Три доби 70-тирічний Олександр провів у місцевому поліцейському відділку, сидячи на стільці, прикутий до батареї кайданками. Чоловіка тричі допитували, звинувачували в упередженості до російських військових, яких він у своїх публікаціях називав окупантами та “орками”. Під час першого допиту чоловіка били. Крім цього, протягом трьох днів він чув катування інших осіб. Чоловіка звільнили 6 квітня 2022 року, лише після знімання постановного відео для російського телебачення. У журналіста не було вибори, оскільки один з офіцерів ФСБ сказав: “Нам би не хотілося вас розстрілювати. Пізніше росіяни пропонували йому посаду редактора місцевої окупакційної газети, але він відмовився.
Своїми історіями також поділилися Юлія Хрипун, Ольга Руденко, Ілля Гончар, Оксана Заярина із Мелітополя і Бердянська Запорізької області.
Допити, катування, вивезення до Сибіру, вбивства
Співзасновниця МІПЛ Ольга Решетилова зазначила, що її організації зараз доводиться документувати те, про що колись у школі вона читала в мемуарах дисидентів на уроках історії, – допити, катування, вивезення до Сибіру, вбивства: “Я не думала, що подібні випадки ми будемо документувати в наш час. Але оскільки ми добре вчили історію, то знаємо, що відбуватиметься потім. Росія використовує методички КДБ: людей перевозитимуть углиб Росії, створюючи для них табори, де вони зникатимуть. Журналісти Associated Press знайшли документи, які свідчать, що для громадян України росіяни будуватимуть десятки нових таборів”.
Решетилова наголосила, що наразі не працюють усі механізми, винайдені після Другої світової війни, для контролю за поводженням з цивільними і їхнього звільнення. Разом з Коаліцією “Україна. П’ята ранку” МІПЛ розробив рекомендації і закликає до створення міжнародної робочої групи, яка працюватиме над ідентифікацією місць утримання цивільних полонених та домагатиметься їхнього визволення. Також правозахисниця закликала вводити санкції стосовно всіх причетних до незаконного ув’язнення цивільних громадян, включно з керівниками російських колоній і СІЗО.
Анналена Бербок додала, що Німеччина працює разом з Канадою, аби цивільних полонених визнали категорією, щодо якої Росія в Україні вчиняє злочин проти людяності. Вона погодилася з тим, що РФ треба притягнути до відповідальності за злочини в Україні. А для цього – збирати докази для Міжнародного кримінального суду.
- “Ми намагатимемося донести ваші голоси до світу”, – сказала вона.
Наприкінці зустрічі Олександр Гунько подарував главі МЗС Німеччини та посольству щойно видану збірку своїх поезій “Поклик до Спасу”, серед яких великий цикл віршів, написаних в окупації.
Фото в матеріалі надало Посольство Німеччини в Україні
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
