Проблеми відновлення України в умовах військових дій та після війни

Нещодавно в Києві відбудался конференція на тему “Відбудова України: про людей і ля людей”, організованій аналітичним центром «Вокс Україна» за підтримки The National Endowment for Democracy (NED). У заході взяли участь українські урядовці, представників органів місцевого самоврядування, науковців, експертів та представників громадянського суспільства, зарубіжних гостей.

Повномасштабна агресія росії проти України спричинила масштабні потрясіння в житті людей. Багато з них втратили свої домівки та рідних, мільйони були змушені тікати за кордон. Відбудова міст та сіл, повернення біженців, реінтеграція ветеранів та створення людиноцентричних умов життя для українців стануть пріоритетами на найближчі роки. Які можливості держави, настрої переселенців на повернення, як залучити кошти на відновлення міст і сіл?

Журналіст NovaKahovkaCity розповідає про найголовніші проблеми, які обговорювалися на конференції та про досвід відновлення міста, зруйнованого через військові дії.

Більшість українців хочуть повернутися додому

За даними Агентства ООН у справах біженців, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну понад 8,25 мільйона українців стали біженцями. З них більше 5,14 мільйона подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах.
Як розповіла Kарен Вайтінг, заступниця Представниці Агентства ООН у справах біженців в Україні, 76% українських біженців, які проживають за кордоном, мають намір повернутися додому, а 15% заявили, що мають тверде бажання переїхати назад в Україну.

«Що стосується різних намірів біженців і внутрішньо переміщених осіб, я думаю, що вони досить схожі. 76% біженців і 82% внутрішньо переміщених українців мають намір повернутися додому. І близько 15% як біженців, так і внутрішньо переміщені українці кажуть, що хочуть повернутися додому найближчим часом. Цей відсоток залишається відносно стабільним протягом 2022 і 2023 років», — зазначила Вайтінг.

За її словами, спостерігається стійке бажання українців повернутися додому. Щодо переселенців, то той, хто хоче інтегруватися, дедалі частіше знаходить можливості для цього.

«Ми бачимо, що місцева влада у низці західних і центральних областей докладає зусиль для внутрішньопереміщених осіб до послуг управлінь соціального захисту, а також до шкіл та до ринку праці», — підкреслила представниця ООН.

Карен Вайтінг відзначає, що місцеві громади не лише вітають переміщених людей, а дедалі частіше розглядають це як можливість розвивати громадські центри, інтеграційні хаби для покращення засобів для існування та можливостей для працевлаштування.

У питанні повернення біженців, на її думку, важливо те, що Україна має міжнародну підтримку і що відновлення держави відбувається вже зараз. Це допомагає підтримувати надію і мотивує біженців та внутрішньо переміщених осіб повертатися додому. Тому потрібно окреслити регіони, які є найбільш придатними для повернення людей у короткостроковій і середньостроковій перспективі, та інвестувати у відповідні громади.

«Разом із Міністерством соціальної політики, Міністерством реінтеграції та Міністерством інфраструктури ми вже почали, поруч зі своєю гуманітарною роботою, інвестувати в громади повернення. Адже бачимо, що факторами повернення біженців є не лише безпека і захищеність, але і доступ до послуг, до якісного житла, до освіти та роботи. Чим більше уряд України, а також міжнародна спільнота та самі громади, зможуть зробити для відновлення громадських послуг – відбудовуючи школи, відновлюючи громадські центри, інвестуючи в психічне здоров’я та психосоціальну підтримку, – тим більше біженців захочуть повернутися додому. Відповідно, тим швидше Україна буде відновлюватися», – підсумувала Карен Вайтінг .

Реформи — головна умови отримання иіжнародної допомоги

Серед питань, винесених до обговорення експертами, є відбудова міст та сіл, повернення біженців, реінтеграція ветеранів та створення людиноцентричних умов життя для українців. Ці проблеми стануть пріоритетами на найближчі роки, підкреслили спікери конференції.

Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, вважає, що здійснення реформ в Україна є головною передумовою для отримання міжнародної фінансової допомоги. Потреби в ній на 2024 рік сягають 41 млрд дол. США, а внутрішніх надходжень до бюджету ледве вистачає на фінансування сфер оборони та безпеки.

«За рахунок внутрішніх ресурсів ми фінансуємо військові закупівлі, нашу армію, військове забезпечення. Тому сплата податків — це наш обов’язок сьогодні перед усіма нами. Адже хто не сплачує податки, той не фінансує армію та всі інші наші зобов’язання», — акцентувала Олександра Бетлій.

За її словами, всі інші потреби держави забезпечуються за рахунок міжнародної допомоги. Це, зокрема: пенсії частково — частина виплачується з Єдиного соціального внеску, виплати ВПО, субсидії, соціальна допомога малозабезпеченим, людям із інвалідністю та соціальні послуги — реабілітація, протезування тощо.

«На цей час не підтверджене надходження 29 млрд дол. зовнішньої допомоги на 2024 рік, це — кошти, про які нам потрібно домовлятися. І це кошти — не про відбудову, це кошти не про відновлення, а передусім щоб ми вижили наступного року, виграли війну і почали відновлюватися більш масово потім. Для цього нам потрібно робити реформи, передбачені у програмі МВФ, у макрофінансовій допомозі. Кожна реформа, якою б вона не була неприємною для когось, це — гроші на фінансування нашої стійкості», — зазначила експертка.

Ринок праці: вакансій все менше, диспропорції і безробіття

Попиту на вакансії від українських роботодавців стає все менше, і ця тенденція вже пересилює сезонні коливання минулих років. Таку проблему ринку праці озвучила Ярина Ключковська, директорка з комунікацій, Work.ua,

«Якщо на початку війни кількість вакансій впала у десять разів, але люди все одно продовжували шукати роботу, то зараз ця тенденція падає і падає. Якщо перед війною ми говорили про те, що наш ринок праці є ринком роботодавця, роботодавець задавав тон, то зараз це однозначно ринок шукача в усіх майже сферах за одним великим великим винятком — це ринок ІТ, де на одну вакансію подається приблизно 150 людей. Це унікальна ситуація, тому що зазвичай навпаки ІТ-роботодавці конкурували за таланти, раніше їм не вистачало людей», — розповіла Ярина Ключковська.

Зворотною стороною критичної ситуації на ринку праці через нестачу кадрів, за словами Ярини Ключковської, є безробіття.

«Люди жаліються, що не можуть знайти роботу, але це не означає, що вони не можуть знайти будь-яку роботу. Це означає, що або в них є вищі очікування стосовно оплати або умов, або їхня кваліфікація є не тією, якої потребує роботодавець. Такий стан справ, звичайно, покладає багато обов’язків на роботодавців сьогодні», — зазначила Ярина Ключковська.

Наталія Колесніченко, начальниця відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України акцентувала увагу на тому, що структурні зміни в економіці, які відбулися через руйнування потужностей виробництв та через виїзд українців за кордон або переїзд у межах України, посилюють диспропорції на ринку праці. Роботодавці шукають працівників однієї кваліфікації, а шукачі роботи можуть запропонувати зовсім інші.

«Минулого року підприємства, за нашими опитуваннями, не відчували браку кваліфікованої сили. Цього року вплив вже посилився, і це тиск насамперед на зарплати. Бачимо, що почалося відновлення зростання зарплат в приватному секторі, але за іншим опитуванням, яке проводили серед підприємств станом на серпень, більшість з них все-таки не збільшувала кількість працівників, навіть є такі, які зменшували», — зауважила Наталія Колесніченко.

Посадовиця навела приклад будівельної галузі, як такої, в якій кількість вакансій значно перевищує кількість шукачів роботи. При цьому нестача працівників у будівництві пов’язана не тільки з міграційними процесами, але й мобілізацією. Міграційні процеси, за словами Наталії Колесніченко, негативно позначилися на браку кадрів у роздрібній торгівлі, де переважно працюють жінки.

Тростянець: досвід відновлення зруйнованого міста

Внаслідок окупації російськими військами у Тростянці, що на Сумщині, був сильно пошкоджений центр міста, авто- та залізничний вокзали вщент зруйновані. Окрім того, сильно постраждали район лікарні та лісництва, а також повністю знищений багатоквартирний п’ятиповерховий будинок навпроти вокзалу. Важких поранених вивозили до Сум, адже у місті не працювала лікарня. Для тих, хто лишився, обладнали медичний пункт допомоги.

Також до обласного центру вивозили людей, які лишилися без житла після бойових дій, розселяли у гуртожитках. Забезпечували харчуванням, ліками і одягом.

Російські військові окупували Тростянець 1 березня 2022 року, але 26 березня українська армія звільнила місто від них.

Досвідом відновлення міста після деокупації поділився на конференції заступник з питань розвитку громади, міжнародного співробітництва Тростянецької міської громади Сумської області Максим Синявін.

«Ми в першу чергу вирішили відновлювати лікарню, — розповів він. — Адже в місті були люди, які постраждали від військових дій, також ми чекали містян, які будуть повертатися. Наступним етапом стали комунікації: світло, вода, газ. Потрібно було швидко відновити об'єкти інфраструктури».

Коли люди почали масово повертатися в місто, з'явилася потреба у школах і дитсадках. Майже всі ці об'єкти були пошкоджені. Не працювали системи опалення, були зіпсовані батареї, вибиті вікна, поруйновані дахи.

«Таким чином крок за кроком ми відновлювали важливі для життєдіяльності міста об'єкти, — продовжив Максим Синявін. — Держава нам у цьому спочатку допомагала просто порадами. Приїздили різні чиновники, ходили, дивилися, висловлювали свої думки... Але фінансової допомоги не було. Потім ми зробили з допомогою компанії RebuildUA обстеження пошкоджень, обрахували їх вартість».

За висновками проєкту RebuildUA, оцінка сукупних збитків місту внаслідок нападу РФ сягнуло близько $104 млн. Загалом у місті було пошкоджено 829 споруд: 660 житлових та присадибних будівель, 63 промислові будівлі та будівництво, 91 та 7 об’єктів соціальної та адміністративної інфраструктури відповідно). З них 134 будівлі зруйновано повністю або значною мірою, зокрема, 58 приватних будинків та 240 квартир.

«Наше місто потрапило в експериментальний проєкт відновлення, — каже М. Синявін. — Спочатку ми навіть не розуміли, що в цьому проєкті буде для нас. Ставили вікна, лагодили дахи в будівлях. Потім почали виготовляти проєктно-кошторисну документацію на відновлення об'єктів — по лікарні, по найбільш зруйнованих п'ятиповерхових будинках, по школі. Нам допомогли фінансово їх реалізувати».

Таким чинов уже за перший рік після деокупації місто залучило більш ніж 100 мільйонів гривень та зуміло відновити 60% пошкодженої інфраструктури. На сьогодні місто практично відновило усі необхідні для нормальної життєдіяльності об'єкти. Деякі з об’єктів не просто відремонтовані, а перебудовані та отримали краще обладнання, ніж було. За статистикою міської ради, до міста повернулися більше 95% жителів. Тепер до Тростянця навіть приїжджають вимушено переміщені особи з інших регіонів України.

Максим Синявін запропонував присутнім на конференції подивитися невеликий відеоролик про Тростянець, де показано, як місто виглядало до війни, як було пошкоджено і як відновлювалося.

Як отримати донорську допомогу на відновлення

Експерти Програми «U-LEAD з Європою» підготували підбірку актуальних грантових можливостей щодо різних сфер діяльності ОМС під час війни.

Конкурс грантів на підтримку дослідницьких ініціатив ОГС

Пріоритети конкурсу:1) дослідження тематики євроінтеграції відповідно до пріоритетів Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС; 2) дослідження тематики повоєнного відновлення; 3) дослідження діяльності організацій громадянського суспільства під час війни; 4) дослідження у сфері технічних спроможностей ОГС-заявника або інших ОГС.

Можливі напрямки реалізації проєктів:

ПЕРЕМОГА: підтримка міжнародної коаліції; адвокація зброї та фінансової підтримки; протидія російській гібридній агресії у міжнародних інституціях та академічних колах підтримка ЗСУ; справедливий суд над воєнними злочинцями, покарання росії та компенсації для потерпілих.
РАННЄ ВІДНОВЛЕННЯ: допомога ВПО; гуманітарна допомога; соціальна згуртованість; відбудова; реабілітація та невідкладна психологічна допомога;
ЕКОНОМІКА: адвокація реформ для лібералізації; перезапуск переміщених бізнесів; просвіта важливості економічної свободи та підприємницької ініціативи;
ДЕМОКРАТІЯ: доступ до інформації; участь у прийнятті рішень; підтримка громадянського суспільства та культури волонтерства; свобода слова, розвиток незалежних медіа;
БЕЗПЕКА: фізична (укриття, системи сповіщень, домедична допомога); психологічна, цифрова;
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ: освіта, культура, протидія пропаганді, фейкам, іпсо; молодіжна робота; громадянська просвіта;
СПІЛЬНОТА, СПІЛЬНОТИ: розвиток культури партнерства (довкола спільних цілей, на базі спільних цінностей); відновлення тяглості спадщини з діаспорою; ветеранський рух, соціальна згуртованість.

Хто може брати участь? Громадські, неприбуткові організації та організації, які мають досвід аналітичної роботи.

Сума гранту: максимальна сума гранту не має перевищувати 750 000 грн. Оптимальна сума гранту: до 550 000 грн.

Термін подання заявок: 30 листопада 2023 року.

Більше детальної інформації: http://surl.li/jmenf

Гранти для проєктів у сфері “зеленої” енергетики

Пріоритети конкурсу: 1) розробка та впровадження рішень, що сприяють впровадженню енергоефективних заходів в громаді; 2) популяризація та розгортання ВДЕ; 3) участь в національних політиках задля попередження змін клімату.

Хто може брати участь? 1) органи місцевого самоврядування (ОМС); 2) неприбуткові громадські організації (що мають статус юридичної особи на території громади, від якої подаватимуть заявку);

3) консорціуми, що мають юридичне підґрунття для роботи.

Сума гранту: до 10 тис. євро в гривневому еквіваленті.

Термін подання заявок: до 15 травня 2024 року.

Термін реалізації проєктів: не більше 9 календарних місяців.

Більше детальної інформації: https://ecoclubrivne.org/grant_oms

Грантова програма German Marshall Fund «Relief, Resilience, Recovery». Негайні проєкти

Пріоритети конкурсу. Нагальні потреби громадських активістів/ток та медійників/ць, а також їхніх сімей (зокрема, але не тільки): 1) Доступ до соціальних, юридичних, психологічних послуг;

2) Підтримка у негайному/тимчасовому переміщенні в межах України або до країн-сусідів (наприклад Молдови, Румунії, Польщі, інших країн, які приймають біженців), зокрема допомога з витратами на транспорт, тимчасове житло та сезонне спорядження;

Хто може брати участь? Громадські організації та незалежні медіа, які юридично зареєстровані, розташовані, переміщені до, та/або працюють з України й сусідніх країн.

Сума гранту: до $25 000.

Обмеження фінансування: заявки не можуть покривати витрати на харчування, будівництво/ремонт чи одяг. Частка витрат, передбачених у бюджеті для компенсації гонорарів членам команди організації, не повинна перевищувати 40 відсотків.

Термін подання заявок: 15 та 30 числа кожного місяця.

Тривалість проєкту: 3-12 місяців.

Більше детальної інформації: http://surl.li/fbvjs

Відновлення та розвиток спроможностей громадських організацій на звільнених територіях. Грантова програма German Marshall Fund «Relief, Resilience, Recovery»

Пріоритети конкурсу. Вирішення нагальних потреб громадських організацій щодо відновлення їхньої діяльності та продовження надання підтримки їхнім бенефіціарам. У межах цієї тематики передбачені такі види діяльності (зокрема, але не тільки):

Сприяння розвитку та підтримка організацій та їх бенефеціарів на звільнених територіях, зокрема сприяння відновленню доступу до адміністративних та соціальних послуг;
Підтримка організацій, які працюють над налагоджуванням комунікації та координації з державними та місцевими орнагами самоврядування для реінтеграції звільнених територій;
Підтримка організацій внутрішньо-переміщених та місцевих жителів звільнених територій, зокрема з доступом до юридичних, соціальних, психологічних послуг та сервісів; 4
Інституційна підтримка для відшкодування заробітних плат основній команді, орендної плати за офісні приміщення (тимчасове переміщення або постійний офіс), комунальних послуг, послуг зв’язку;
Підтримка з впровадження формальних та неформальних освітніх безпекових тренінгів, зокрема на тему безпеки та правил поведінки з вибухонебезпечними предметами, що залишилися від війни, зокрема на звільнених територіях.

Сума гранту: до $25 000.

Тривалість проєкту: 3-12 місяців.

Більше детальної інформації: https://www.gmfus.org/urrr-call-proposal-and-applications

Підтримка медіа. Грантова програма German Marshall Fund «Relief, Resilience, Recovery»

Пріоритети конкурсу. Підтримка ключової ролі медіа – інформування своїх аудиторій. У межах цієї тематики передбачені такі види діяльності (зокрема, але не тільки):

1) Ключова підтримка нагальних потреб, зокрема з виплатами заробітних плат, витрати на тимчасове переміщення (орендна плата, комунальні послуги), послуги зв’язку та обладнання, зокрема ноутбуки, камери, мікрофони та інше;

2) Підтримка для тих, хто створює медіа-контент, з урізноманітненням джерел та форматів достовірності інформації через репортажі з місць подій та перевірки фактів;

3) Моніторинг та викриття інформаційних зловмисників, їхніх наративів та способів розповсюдження інформації;

4) Створення контенту, націленого для урізноманітнення аудиторії та залучення нової;

5) Розроблення рекомендацій для зменшення впливу неправдивої інформації;

6) Доступ до послуг для журналістів, зокрема до психологічної підтримки, коучингу, та лікування й пропрацювання травм;

7) Тренінги з особистої безпеки/навичок виживання для журналістів у зонах війни/конфліктів.

Сума гранту: до $25 000.

Обмеження фінансування: Заявки не можуть покривати витрати на харчування, будівництво/ремонт чи одяг. Частка витрат, передбачених у бюджеті для компенсації гонорарів членам команди організації, не повинна перевищувати 40 відсотків.

Тривалість проєкту: 3-12 місяців.

Більше детальної інформації: https://www.gmfus.org/urrr-call-proposal-and-applications

Підтримка освітніх проєктів, молодіжних організацій та громадських ініціатив з відбудови України. Грантова програма German Marshall Fund «Relief, Resilience, Recovery»

Пріоритети конкурсу. Підтримка громадських організацій, у тому числі молодіжних організацій, та відновлення їхньої діяльності та підтримки їхніх бенефвціарів. У межах цієї тематики передбачені такі види діяльності (зокрема, але не тільки):

1) Сприяння розвитку та підтримка організацій, які працюють над розробленням та розвитком стратегій творення національної пам’яті, ідентичності в контексті війни та після-воєнниї відбудови на місцевому та державному рівнях;

2) Сприяння розвитку та підтримка організацій, зокрема молодіжних, які працюють над розробленням та впровадженням стратегій і проєктів з відбудови країни, особливо на місцевих рівнях;

3) Розвиток спроможностей організацій, які працюють та/чи залучені до розробки, впровадження та моніторингу планів й проєктів з відбудови України на місцевому, регіональному та/чи національному рівнях, а також сприяють налагодженню координцації цих зусиль поміж громадськими організаціями й державними інституціями.

Сума гранту: до $25 000.

Тривалість проєкту: 3-12 місяців.

Терміни подання заявок: 15 та 30 числа кожного місяця.

Більше детальної інформації: http://surl.li/fbvjs

Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot

Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм