Громадська активістка і підприємиця Севіль Абієва з Нової Каховки, а нині проживає у польському містечку Кельце, побувала на Міжнародній економічній конференції Польща-Україна-Свєнтокшиське. Мета заходу — створити простір для спільного бізнесу. Журналіст Novakahovka.city говорить про те, чим корисна була конференція для українських представників, які можливості і ризики вбачають польські підприємці і до якої мети можуть прийти обидві сторони, якщо побачити можливості партнерства. Севіль на цій події представляла польську громадську організацію “Активність.Співпраця. Розвиток” ("Aktywność Współpraca Rozwój") та Школа вдосконалення англійської мови The Guides (Szkoła Doskonalenia Języka Angielskiego The Guides), Sp. z O.O. Ledmax, Poland.
Севіль Абієва
— Севіль, як ти потрапила на Міжнародну економічну конференцію до Гжибова?
— Я туди потрапила, тому що відвідую різні бізнес-заходи і знайомлюсь з людьми. На одній з таких зустрічей мені запропонували поділитися своїм досвідом спроб відкрити бізнес в Польщі. Організатор конференції Мирослав Копік — голова представництва в Кельце Польсько-Української Господарчої Палати, він мене і запросив виступити. У мене була тема “Ризики, виклики і можливості українського бізнесу в Польщі”. Мій виступ не зовсім пішов по сценарію, тому що включилися емоції і я розчулилася. Згадала як ми виїжджали з України у перші дні війни, подякувала польським родинам за підтримку. У такі моменти, мені складно триматися, мабуть, як і всім, кому довелося зіткнутися з викликами війни.
— Яка була мета бізнес-конференції і що обговорювали?
— Мета заходу — об’єднати польський та український бізнеси, перевести інвестиції у Свєнтокшиське воєводство, показати можливості українському бізнесу і продемонструвати польським компаніям шлях налагодження партнерства. Мова йшла про необхідність знаходити спільні інтереси, тому що це може бути вигідно в обидві сторони. Це не про те що хтось когось використовує, а про те, як хтось комусь допомагає і разом отримують прибуток.
Виступи під час конференції
Польські представники наводили приклад, як Польща йшла до Унії Європейської. І тоді німці боялися, що до них масово поїдуть працювати поляки чи торгувати своїми товарами. Але цього не сталося. І зараз, коли Польща або її представники стримують процеси партнерства, то це через те, що бояться конкуренції. Поляки висловлювали застереження, що рано чи пізно Україна побудує контакти в обхід Польщі, якщо не партнеритися і не домовлятися про взаємовигідні умови співпраці. Коли створюються штучні ситуації на кордоні. Серед них є побоювання, що така поведінка стане ґрунтом для того, щоб побудувати відносини, наприклад, з Румунією або з Німеччиною.
— З якими викликами довелося зіткнутися українцям, на твою думку, які вимушені були виїхати до Польщі і хотіли відкрити бізнес?
— З моїх спостережень, українських підприємців можна поділити на дві категорії: перша — ті, хто перед війною планували виходити на ринок Європи, тобто вони готувалися до цього. Та інші — у яких був бізнес в Україні, після початку війни вони виїхали і тепер намагаються створити бізнес. Або щось нове, тільки в іншій державі — без підготовки, без знання ринку, без аналізу конкурентів. Просто тому, що вони, наприклад, не планують іти на роботу. Вони хочуть продовжувати свою діяльність, але при цьому стикаються з багатьма викликами.
Барбара Брожина, засновниця школи англійської "The Guides" (ліворуч) і Севіль Абієва (праворуч)
Перший виклик для новоприбулих українців в чужу країну — знайти себе в новій реальності. Побудувати заново усі соціальні зв’язки. Бо як тільки потрібно оформити одноосібну діяльність чи товариство, то виникає запит на пошук юриста, консультанта, бухгалтера. Такі прості оргпитання, які в своїй країні можна знайти через кілька дзвінків в своєму оточенні у новій країні перетворюються на квест. Такі питання стали викликом для кожного українця, хто сюди приїхав.
Другий виклик стосується аналізу ринку в Польщі. Це такі питання — як діє ринок в новій країні, яке існує законодавство, яким чином отримати гроші на старт — чи взяти кредит, дофінансування з Унії Європейської? Це відкриті питання, на які шукають відповіді українські підприємці.
Третій виклик — інтегруватися у польське середовище бізнесу. Потрібно знайти контакти впливових людей і побудувати взаємовигідне партнерство. Тоді і відкриються перспективи — як мінімум вижити в іншій країні, побудувавши свою справу у форматі філіалу або як повноцінний самостійний бізнес. А тоді це може бути майданчиком для того, щоб давати робочі місця у своєму оточенні.
— Як бачать співпрацю з українцями поляки?
— На події виступав голова, колишній міністр економіки Польщі, а зараз керівник Польсько-Української Господарчої палати Яцек Пехота (Jacek Piechota). Він наголосив, що майбутнє за партнерством України і Польщі, побудова взаємовигідних контрактів, враховуючи, що є ринки, на яких ми конкуренти. Ситуація з зерном показала, що в нас є вузькі місця. І він рекомендував вже зараз проаналізувати спірні питання і пробувати вибудовувати алгоритм виходу з цих кризових ситуацій.
Міжнародна економічна конференція у Кельце
— Представники з яких сфер українського бізнесу були на цьому заході?
— Це представники виробництва. Вони шукали можливості для інвестицій. Були представники з Вінниці — і бізнесмени, і посадові особи, оскільки Вінниця є місто-побратимом для польського Кельце.
— Що було результатом конференції?
— На конференції був представлений проєкт — планується створення логістичного хабу в селищі Гжибов. Тут будуть знімати контейнери з українських потягів з широких колій і переставляти їх на вузькі, які їздять по Європі. Цей проєкт вже отримав перше фінансування і був представлений для інвестування і українській стороні. І стратегічна мета цього проєкту у тому, що він вигідний як для України, так і для Польщі.
*Знаєте цікаві історії про новокаховчан в країнах Європи? Напишіть нам: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
