Внаслідок війни травмованих людей стає більше. Серед них – ветерани, переселенці, полонені, волонтери, родичі. Тому потрібно навчитися спілкуватися з тими, хто переніс травматичні події, виважено і не провокувати своїми словами чи діями різкі реакції.
Novakahovka.city розбиралася разом з експертами . Як спілкуватися з військовими та біженцями, які пережили цей вид травми?
Що таке контузія і як її розпізнати?
Контузія — загальне ураження організму внаслідок різкого механічного впливу, що не обов'язково супроводжується механічними ушкодженнями органів і тканин. Вплив може бути внаслідок повітряної, водяної чи звукової хвилі, удару об землю чи воду тощо.
"Те, що ми називаємо контузією – насправді, це струс головного мозку від дії мінно-вибухової хвилі на мозок людини, який не можливо побачити, його може діагностувати лише медик", – пояснює неврологиня Ксенія Возніцина.
Існує три види контузії:
-
легка — заїкання, тремтіння або поколювання кінцівок, погіршення слуху;
-
середньої тяжкості — реакція зіниць на світло відсутня, повна глухота, частковий параліч кінцівок;
-
важка — втрачається свідомість, дихання стає переривчастим, спостерігаються судоми чи мимовільні рухи кінцівками, з рота і вух може витікати кров.
Після будь-якого виду контузії можуть бути ускладнення — порушення пам’яті, концентрації, погіршення сприйняття інформації. Саме тому, варто звертатися до лікарів — невропатолога чи психіатра, щоб запобігти ускладненням.
Розпізнати контузію можна по таких симптомах:
-
сильний головний біль;
-
прискорене серцебиття;
-
нудота і блювота;
-
втрата свідомості, яка може тривати від кількох хвилин до годин;
-
втрата пам’яті;
-
переломи кісток;
-
ушкодження внутрішніх органів;
-
будь-яка зміна психоемоційного стану після травми.
Як не варто допомагати людині, яка перенесла контузію:
Щоб не спровокувати розриви внутрішніх органів, не потрібно робити штучне дихання людині з контузією, яка втратила свідомість. Пропонувати пити не слід також.
Правила спілкування з людиною, яка перенесла контузію
Письменниця і парамедик Добровольчого Батальйону Госпітальєри Олена Герасим'юк радить дотримуватися наступних правил:
-
Не можна торкатися тіла людини без її дозволу. Потрібно запитати — “Чи можна тебе/вас обійняти?” Бо навіть добродушний жест — поплескування по плечу — може викликати агресивну реакцію.
-
Не звинувачуйте ветеранів або біженців у їхніх реакціях. "Припиніть вказувати людині, яка пройшла справжнє пекло на землі, що їй після цього відчувати", — говорить Олена Герасим’юк. Якщо людина надто емоційно чи чутливо реагує або просить вас припинити робити якісь неприємні для неї дії, краще попросити вибачення і зупинитися.
-
Не можна давати людині пораду "взяти себе в руки" або "перестати сумувати". Такі поради тільки дратують чи принижують тих, кому довелося перенести ПТСР. ПТСР – посттравматичний стресовий розлад, це крайня реакція на сильний стресор. Навіть після 6 місяців з моменту події, що травмувала, можуть проявлятися порушення сну та кошмарні сновидіння, нав’язливі думки про цю подію, невпевненість, дратівливість, депресивні стани.
-
Поважайте особисті кордони інших. Особливо, тих, хто пережив обстріли чи мають контузію. Не вмикайте гучно музику і не створюйте гучних звуків. Несподівані звуки можуть не тільки налякати людину з ПТСР, а й спричинити повторне травмування або непередбачувану фізичну чи психічну реакцію.
Щоб обійняти людину і дотриматися її кордонів, запитайте, чи можете ви її обійняти
Ми поговорили з головним психологом Гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів Олександром Чаморсовим щодо того, яких правил комунікації варто дотримуватись із людьми, що перенесли контузію.
“Контузія — це медична проблема і це невидима травма. Варто дотримуватися правил спілкування з будь-якою людиною по загальному правилу: говорити так, як би ви хотіли, щоб говорили з вами. Бо будь-яке слово може бути тригерним не тільки для учасника бойових дій”, – зазначає Олександр.
Також він рекомендує більше запитувати людину.
“Наприклад, “Чи можу я запитати про…?”, “Чи доречно буде, якщо я потисну вам руку?”, “Чи можу я вам висловити подяку..?”, “Чи можу я пригостити вас кавою?”.
При спілкуванні з ветераном у 2015-16 році ще можна було почути такі дивні питання: “Чи було тобі страшно?”, “Чи вбивав ти людей?” або “”Коли закінчиться війна? Такі питання не варто ставити”, – ділиться психолог.
Найголовніше правило — проявляти повагу. Цього достатньо, щоб спілкування було екологічним, каже Олександр.
Інтеграція у суспільство
“Якщо говорити про прийом на роботу ветеранів, то зазвичай розглядають кандидата, наскільки він підходить під ту чи іншу вакансію. Багато залежить від самої людини, яка хоче, наприклад, продовжувати свою професійну діяльність. Чи буде вона працювати над собою, розвиваючи свої навички? Бо після невидимої травми, якою є контузія, може, погіршуватися короткострокова пам’ять. По суті — це ушкодження мозку різного ступеню важкості, і потрібно відновлювати або створювати нові нейронні зв’язки. У мене самого є контузія, то я свідомо відпрацьовував навички планування: готуюсь звечора, складаю списки, занотовую справи у гугл-календарі. Зараз моя колега працює на гарячій лінії для ветеранів. Вона дружина ветерана, який так само переніс контузію і зараз навчається на психолога. Він інтегрувався, це цілком можливо. Я не знаю серед своїх побратимів чи посестер, кого контузія не стосувалася”, – розповідає Олександр Чаморсов.
Олександр Чаморсов працює на гарячій лінії ветеранів
Він наголошує, що не залежно від того, чи контузія встановлена під час бойових дій, людині все одно потрібно пройти медичне обстеження, щоб профілактувати наслідки такої травми. І звісно, потрібно бажання самої людини працювати з навичками на покращення короткострокової пам’яті чи самоконтролю.
“Допомога може бути комплексною. Варто звернутися до невролога, психіатра, психолога або до ветеранської чи спортивної організації. Наприклад, у Києві на роботі з контузіями спеціалізується Центр психічного здоров'я та реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України. Можна зателефонувати до нас на гарячу лінію кризової підтримки Українського ветеранського Фонду і ми зорієнтуємо, куди потрібно звернутися. Дуже рекомендую посібник, який є у вільному доступі “Невидимі наслідки війни” — у ньому є практичні рекомендації, які стосуються різних наслідків — від порушення самоконтролю чи сну, прояву суїцидальних настроїв або зловживання алкоголем, агресії в сім’ї”, – завершує Олександр.
За словами головного психолога Гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів Олександра Чаморсова, при прийомі на роботу військового є свої плюси: така людина краще адаптується і у кризовій ситуації швидко приймає рішення.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
