Цьогоріч День святого Миколая за новим церковним календарем будем відзначати 6 грудня. Раніше, до реформи ПЦУ, це релігійне свято вшановували 19 грудня. То ж тепер діти будуть шукати солодощі з подарунками чи лозину вже шостого грудня. Саме від цього дня розпочинається цикл зимових свят в Україні.
Історія свята
Святий Миколай був реальною людиною. Він народився між 270 та 286 роками в місті Патарі, що на півострові Лікія, нині Туреччина. Його батьки, Феофан і Нонна, були заможними людьми, справжніми християнами. Саме тому від самого народження вони ростили сина в релігійній атмосфері. Охрестили одразу, що в ті часи було рідкістю.
Миколай виріс аскетичним та досить щедрим чоловіком, намагався допомагати всім, хто цього потребував. В дорослому віці він переселився в місто Мира, де вирішив присвятити себе наукам. Але саме там його дядько, який був єпископом, висвятив племінника у священники. Незабаром після досягнення повноліття Миколая залишився без батьків. Весь свій спадок він витратив на допомогу біднякам, приносячи до їхніх будинків іграшки, теплі речі.
Всі свої справи Миколай робив таємно, але якось городянам все ж вдалося його вистежити. Дізнавшись, хто робить всі ці добрі вчинки, люди вирішили, що Миколай повинен стати їхнім єпископом. 325 року він навіть відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї за участі імператора Костянтина Великого.
Миколай встиг зробити чимало хороших справ за своє життя: він визволяв полонених, рятував від страчення невинних, допомагав бідним, особливо дітям. Саме завдяки цьому він і став одним з найшанованіших святих.
Традиції
Вперше святкувати День святого Миколая почали в середньовічній Німеччині. Батьки традиційно дарували дітям ласощі, теплий одяг, іграшки, шкільне приладдя. А щоб малюки повірили, що всі ці подарунки приносить святий, вони підкладали їх таємно і пізно вночі. Згодом звичай святкувати День святого Миколая поширився на інші країни, зокрема в сусідню Польщу.
В Україні утворилися свої традиції святкування святого Миколая. Зокрема селяни на Слобожанщині збиралися разом після служби в церкві і варили пиво. А для дітлахів готували особливе печиво, яке називали "миколайчиками".
На Харківщині в День святого Миколая проводять триденні Миколинні святки, готують узвар та кутю.
На Поділлі було прийнято чекати на "полазника" — людину з позитивною енергією, яка повинна першою зайти до хати цього дня.
Ще однією цікавою традицією є звичай миритися зі своїми ворогами. Дівчата, які збиралися під вінець, обов'язково цього дня наводили лад у скринях. Готували одяг та прикраси, в яких потім зустрічали сватів. Чоловіки вранці прокидалися першими і виходили на двір, щоб обійти господарство, нагодувати худобу. А на Київщину домашніх тварин додатково окропляли освяченою водою, щоб вони не хворіли взимку.
З часом з'явилася традиція, яка існує і нині, а саме — написання листів до святого Миколая. Дітлахи пишуть свої таємні бажання, перечислюють всі добрі і погані справи, які вони робили цього року, та залишають лист Миколаю. Вночі проти дня святкування він приносить подарунки і тихенько викладає їх під подушку чи біля ліжка.
