Священний Синод РПЦ, засідання якого відбулося 27 грудня у Москві, створив нову єпархію на окупованій лівобережній частині Херсонської області.
Хто повідомляє: Благовест.
Що відомо?
Зазначається, що Синод розглянув недавнє звернення до Патріарха Кирила «більшості (75%) священнослужителів Херсонської єпархії, які досі перебувають і продовжують нести своє служіння на території благочинь лівобережжя цієї єпархії, насельниць Миколаївської також 18 кліриків Херсонської єпархії, тимчасово евакуйованих із її території».
«З лютого 2022 року, навіть тоді, коли можливість надавалася, правлячий архиєрей Херсонської єпархії жодного разу не відвідував наші парафії, не звершував богослужінь, не опікувався своєю паствою, не висвячував ставлеників у священничий сан, – пишуть автори звернення. – Відсутність уваги з боку архиєрея, належного управління парафіями породила безліч проблем та недоліків у житті підконтрольної Росії частини Херсонської єпархії. Не приховаємо, з боку віруючих зростає зніяковілість цієї ситуації».
Посилаючись на указ Патріарха Тихона від 7/20 листопада 1920 року, автори звернення попросили Предстоятеля РПЦ прийняти їх у безпосереднє підпорядкування.
Розглянувши це звернення, синод РПЦ ухвалив утворити в адміністративних межах лівобережних районів Херсонської області нову єпархію – Скадовську із центром у місті Скадовську, виділивши її зі складу Херсонської єпархії.
Тимчасове управління Скадовською єпархією доручено єпископу Джанкойському та Раздольненському Алексію.
Що було раніше?
До війни на лівобережжі Херсонщини існувала Новокаховська і Генічеська єпархія Української Православної Церкви Московського патріархату. Її очолював митрополит Філарет (Звєрєв). Резиденцією був кафедральний собоа Андрія Первозванного в Новій Каховці. До її складу входило 190 парафій колишніх районів: Бериславського, Великолепетиського, Великоолександрівського, Верхньорогачицького, Високопільського, Генічеського, Горностаївського, Іванівського, Каховського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського та Новотроїцького. Створена у 2007 році. Мала у своєму складі монастирі: Свято-Григорієвський Бизюківський чоловічий монастир та Корсунський Богородичний жіночий монастир.
Митрополит Філарет під час богослужіння в соборі Андрія Первозванного в Новій Каховці
У перші дні війни єпархія висловила свою позицію. «Ми засуджуємо збройну агресію Російської Федерації проти нашої країни. Ми вимагаємо припинення війни проти України. Ми молимося за українських військових, захисників нашого народу», - йшлося в офіційній заяві єпархії.
Перед Великоднем 12 квітня 2022 року єпархія розповсюдиле ще одну заяву:
«Кілька днів тому митрополита Філарета відвідали представники російської «адміністрації». Представникам окупаційної влади митрополит Філарет чітко і ясно сформулював своє особисте негативне ставлення до військової агресії російської федерації проти України. Владика також повідомив, що УПЦ МП в особі її предстоятеля Онуфрія, засуджує воєнні дії, розпочаті російськими військами проти України. Владика навів факти численних бід, викликаних війною і заперечив намагання перекласти відповідальність за них на український народ».
У якому стані нині знаходиться собор Андрія Первозванного і яку позицію має керівництво єпархії, редакції наразі невідомо.
