Яким був Великий Луг до створення Каховського водосховища, яким його затопили в 1950-х роках? Уявити важко. Texty.org.ua взяли німецькі топографічні карти 40-х років минулого століття і наклали на них нинішнє русло Дніпра, яке утворилося після підриву Каховської греблі. На цьому тлі ми розповідаємо про ключові історичні й просто цікаві місця Великого Лугу. Дані про нове річище ми взяли із супутникових знімків станом на липень 2023 року.
Розташування історичних місць ми взяли з карти Олега Власова — молодшого наукового співробітника відділу історії Національного заповідника “Хортиця”.
Великий Луг
Великий Луг — переплетення річок та їх численних приток, порослих очеретами озер і боліт, луків, заплавних лісів і чагарників, подекуди високі піщані кучугури. Цей ландшафт дуже відрізнявся від сусіднього степу. Тут було багато дерев як на правому, так і на лівому березі Дніпра. Великий Луг тягнувся на понад 100 км зі сходу на захід, на 20–25 км із півночі на південь.
На Великому Лузі у XVI–XVIII століттях стояли шість із восьми Запорозьких Січей: Кам'янська, Нова Січ (Підпільненська), Чортомлицька, Микитинська, Базавлуцька, Томаківська. Як свою базу Луг використовували видатні українські козацькі лідери Сірко, Вишневецький, Сагайдачний, Дорошенко, Хмельницький та інші.
Нижче Великого Лугу від села Бабине Херсонської області до сучасної Нової Каховки тягнулася знаменита Геродотова Гілея. У Гілеї теж росли величезні дерева з переважанням дуба над іншими породами.
Під водами “Каховського моря” поховали більше ніж 250 000 га: дніпровські плавні, залишки Січей і давніх курганів, десятки сіл, ліси, болота, заплавні острови, де вирощували городину на родючих ґрунтах. Попередньо вирубали й вивезли могутні дерева. Загинуло безліч тварин: не всі встигали втекти від повені, а деяких, зокрема вовків, навмисно відстріляли.
Дніпробуд
Дніпробуд — робітниче поселення поблизу шлюзу Каховської ГЕС у межах села Ключового, на місці якого ббула збудована Нова Каховка.
Життя будівельників через вісім місяців після старту робіт описує у своєму листі тодішній прокурор Херсонської області:
«На 1 людину припадає 1–2 квадратних метри житлової площі. В одній кімнаті вміщуються дівчата і хлопці, у більшості квартир у вікнах немає скла, зламані віконні рами і двері. Значний відсоток працівників не мають ковдр, наволочок, простирадл, у багатьох відсутні ліжка…».
Одночасно з шлюзом звели 1063 будинки на території майбутньої Нової Каховки. Сюди виселяли мешканців навколишніх сіл, чиї будинки входили в зону затоплення.
Зі спогадів присутнього на будівництві Каховської ГЕС Олександра Довженка:
«Жодної роз’яснювальної роботи не проводилося. Просто заходили у двори, обмірювали, записували й кожному індивідуально повідомляли про затоплення та необхідність переселитися нагору. Більше того, усім, хто не встиг переселитися у певний термін, заявляли: “Якщо до такого числа не переїдеш, попереджаємо — ламатимемо будинок бульдозером незалежно від того, живеш ти в ньому чи ні”. Люди змушені були підкоритися».
10 червня через шлюз пройшли перші баржі, а в останній день місяця — з усією помпезністю пароплав “Комуніст”.
Перші вулиці Нової Каховки
У 1957 році управління Дніпробуд у складі 4000 робітників поїхало будувати нову ГЕС у Дніпродзержинськ. Решта 12 000 залишились обживати Нову Каховку.
Кам’янська Січ
Діяла в 1709–1711 і 1728–1734 роках. Залишки Кам’янської Січі містяться поблизу села Республіканець Бериславського району на Херсонщині.
Кам’янська Січ — єдина Січ, де збереглися майдан і скарбниця, а ще ремісничі майстерні, житло козаків, крамниці, шинок. На січовому кладовищі похований славний кошовий отаман Кость Гордієнко, який усе життя протистояв Петру I та московитам.
Залишки Кам’янської Січі десятиліттями розмивало Каховське водосховище.
Кучугурське городище - ставка Мамая
Кучугурське городище — найбільше татарське поселення в низинних плавнях Дніпра за 30 км на південь від сучасного міста Запоріжжя. У XIV столітті через це місце пролягав транзитний маршрут Шовкового шляху.
У межах городища знайшли залишки давнього міста площею до 10 га. Це поселення досліджували радянські археологи в 1953 році напередодні будівництва Каховської ГЕС.
На території Кучугурського городища відкопали залишки мечеті, лазні, цегляних татарських будинків, палацу та інших споруд заможних громадян. Знаходили тут 200-грамові злитки для чеканки монет, корейські та середньоазійські бронзові дзеркала.
На Шовковий шлях вказують й інші речі. А саме фарфорові посудини селадони. На той час їх робили лише в китайській провінції Лунцюань.
За словами наукового співробітника Національного заповідника “Хортиця” Олега Власова, у районі Кучугурського городища в 1360–1374 роках було місто Орду, або Шехр-аль-Джедід, — ставка хана Мамая. На знайдених тут монетах викарбувані назви Орду (Ставка), Орду аль-Джедід (Нова ставка) та Орду аль-Муаззам (Найвеличніша ставка).
У 1374 році настала велика посуха. Через голод та епідемії ординці Мамая покинули Великий Луг і дійшли до Криму.
Чи варто затоплювати знову?
Уряд планує повністю відбудувати греблю і знову затопити території, на яких колись був Великий Луг. На нашу думку, це неправильно. Адже ці землі надзвичайно цінні для самоідентифікації українців. Тут відбувалися вирішальні історичні події, а січове козацтво стало одним із чинників формування нинішньої української нації.
Щодо господарської складової, то сучасний підхід передбачає максимальне відтворення річищ. Це і зберігає воду, і зупиняє кліматичні зміни, і дає змогу відновлюватися природним екосистемам. Із Каховського водосховища зрошувалися землі, які зараз на окупованій частині Херсонщини.
Але після звільнення доцільно відмовитися від відкритих каналів, якими вода йшла на зрошення. Доставляння води каналами призводить до великих втрат від випаровування і від просочування в погано забетонованих місцях. Також варто змінити культури, які вирощувалися на зрошуваних територіях, висаджувати ті, які потребують у рази менше води. Досвід, який має Ізраїль у цих питаннях, можна використати після деокупації.
Також варто розглянути створення опріснювальних заводів на березі Чорного моря. Ціну води треба рахувати, але в тому самому Ізраїлі такі заводи активно працюють. Навіть якщо це обійдеться дорожче, ніж відбудова дамби, краще заплатити більше, але зберегти й відновити території, які мають надзвичайно високу історичну цінність.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
