Чи повертаються з-за кордону біженці, які виїхали з півдня України? Що спонукає людей повертатися до своїх домівок, попри наближеність територій до зони бойових дій? Що відомо про окуповані території – чи повертаються туди місцеві жителі і наскільки це ризиковано, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Повернулися 37%»
«Новини Приазовʼя» вирішили дізнатися, чи повертаються до своїх домівок жителі півдня, які виїхали звідти після повномасштабного вторгнення або під час окупації частини регіону? Які фактори впливають на їхні рішення?
Загалом люди повертаються до усіх областей півдня, розповіла менеджерка досліджень відділу довгострокових рішень організації IMPACT Анастасія Фітісова. З березня 2022 року ця організація досліджує настрої українців, які виїхали за кордон через війну.
«Ми загалом досліджуємо всіх, всіх, хто виїжджав з території України. На початку березня ми збирали дані у людей, які перетинали кордон, які перебували у місцях тимчасового проживання, в колективних центрах, наприклад, в Польщі, в Молдові. Ми збирали контакти цих людей і далі шляхом телефонного інтерв'ю ми намагалися відстежувати їхні долі. Якщо говорити про Запоріжжя, в цілому тренд по Запоріжжю такий самий – 30% родин, які виїжджали з Запорізької області, повернулися назад додому», – розповіла дослідниця.
В Херсонську область повернулося 22% родин, тобто кожна п'ята, яка виїжджала з Херсонщини, поверталася. В Миколаївську область – кожна третя родина, повідомила Фітісова.
«Загалом з усіх людей, згідно з нашим дослідженням, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, повернулися 37%», – зазначила вона.
В Україні стають переселенцями
Найбільш популярні причини, які спонукають повертатися з-за кордону – це бажання возз’єднатися з родиною, а також емоційна прив'язаність до України, каже експертка.
«10% повертаються не до себе додому, не в той населений пункт, де вони жили до війни. І це говорить про те, що вони стають ВПО. З Польщі повернулася кожна друга родина – 49% тих, хто виїхав у Польщу, повернулися. Так само з Румунії – 46%, з Молдови – 43%, зі Словаччини – 40%. Але якщо ми подивимося на країни, які є далі від кордону, наприклад, на Німеччину або на Чехію, то з Німеччини повернулося лише 13% українських родин, з Чехії – лише 17%. Це свідчить про те, що першопочатково люди, які виїжджали до цих країн, в них, мабуть, було менше намірів повертатися і більше намірів інтегруватися в цих країнах. Але це також може говорити про те, що в цих країнах краща політика інтеграції біженців з України», – зауважила дослідниця.
Зараз біженці продовжують повертатися до України, додає Фітісова. Їхні настрої дуже мінливі, іноді такі рішення ухвалюються незаплановано. Вона навела приклад однієї з жительок Херсонщини, яка з дітьми опинилася на початку повномасштабного вторгнення РФ до України в Молдові, але коли стало зрозуміло, що велика війна затягується, а повертатися нема куди, жінка попрямувала з дітьми в Польщу.
«Але в якийсь момент жінка отримає повідомлення, що її чоловіка поранено. Вона терміново приїжджає в Україну. Знову ж таки, не до себе додому, в інше місто в Україні, там, де вона може побачити чоловіка, там, де вона може допомагати йому. І це змінює її ставлення до життя в Україні. Вона перебуває в Україні кілька тижнів, вона бачить, що в принципі можна жити й в Україні», – поділилась експертка.
Херсонщина: «немає куди повертатися»
Повернення людей на Херсонщину напряму залежить від безпекової ситуації. Вона відрізняється у різних частинах регіону, розповідає перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
«Якщо ми говоримо про населені пункти, які поруч з Дніпром, там, де взагалі оголошена евакуація, навіть примусова, якщо мова йде про родини з дітьми, то там немає повернення наших людей. Якщо ми говоримо про громади, там, де безпекова ситуація задовільна, які не поруч з Дніпром, де немає артилерійських обстрілів, то там є така тенденція, що люди повертаються. В деяких громадах повернулося близько 80% у порівнянні з періодом до повномасштабного вторгнення. Але ще важлива умова – це коли є куди повертатися. Якщо ми говоримо про такі населені пункти, як Посад-Покровське, то там, на жаль, не залишилось жодної цілої будівлі. Тільки зараз там вже є певні результати з відновлення», – пояснив депутат.
За його даними, з населених пунктів, які обстрілюються російською армією, частина людей виїжджає вглиб Херсонщини, але переважна більшість – до інших регіонів України. Загалом більшість із тих, хто виїхав із регіону за 2 роки, мають намір повернутися і чекають на деокупацію лівобережної частини області, каже Соболевський.
«Не дуже багато тих наших внутрішніх переселенців, які переїжджають. Як правило, це випадки, коли є родинний зв'язок в тій громаді, у людини є, до кого поїхати. Тому що у нас житловий фонд був зруйнований або суттєво пошкоджений у більшості населених пунктів», – зауважив він.
«Тривожні тенденції в окупації»
Випадки, коли люди повертаються жити на окуповану частину Херсонщини, також є, додав політик. Втім, їх небагато.
«Зараз найбільше викликає стурбованість – це процеси, які відбуваються на тимчасово окупованій території. Стосовно саме «міграції», тому що це йде політика РФ на виселення людей. Вони створюють максимальні умови для того, щоб люди погоджувалися виїжджати, залишати своє житло, передавати адміністраціям його і отримувати житлові сертифікати, які вони потім мають можливість реалізувати вже на території РФ. Як правило, це в депресивних регіонах, там, де є проблеми з демографічним станом», – повідомив Соболевський.
Сьогодні за кордоном перебувають близько 6 мільйонів українських біженців. Більшість із них підтримують зв’язок з батьківщиною та планують повернутися. Такі висновки у січні цього року оприлюднила аналітична платформа «Вокс Україна».
За даними експертів, серед тих, хто на час опитування залишався за кордоном, 64% мали наміри повернутися. Більшість із тих, хто повернувся до України, хоче тут залишитися, і лише 7% планують виїхати знову, однак ці рішення можуть змінюватися доволі швидко. Крім того, 53% дорослих біженців уже працевлаштувалися за кордоном, пишуть аналітики. Однак майже 30% із них кажуть, що їхня робота за кордоном є менш кваліфікованою, ніж в Україні.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
