6 червня в Україні відзначається День журналіста. Регіональні медіа зараз фіксують історію своїх міст. Понад 90 українських медійників, які під час повномасштабного вторгнення долучилися до Сил безпеки та оборони, загинули. Понад 30 журналістів досі залишаються в полоні, а доля деяких залишається невідомою. Такі дані НСЖУ (Національній спілці журналістів України) озвучив в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв. Це тільки офіційна дані, які відомі. Частина журналістів пішла з професії, перенісши тортури чи побачивши наслідки агресії.
Сьогодні інформаційне поле насичене великою кількістю фейків та інформаційних і політичних маніпуляцій. Багато створено анонімних пабліків, які емоційно розгойдують читачів і цим шкодять як здоров’ю оточуючих, так і їхнім долям, бо на основі емоційних вкидів подаються нібито факти, а українці потім на неперевіреній інформації приймають рішення. Травма свідка відбувається навіть під час переглядів відео з насиллям. Тому з контентом потрібно бути уважним — фільтрувати його і вчасно відновлюватися.
Novakahovka.Сity продовжує працювати в умовах воєнного стані третій рік поспіль. За цей час в нашій команді залишилися люди, перевірені часом. Ми створили чат-бот для обміну інформацією з читачами. Довелося шукати новини, перебуваючи в окупації, на вільній території України і, навіть, за кордоном.
Історія журналіста
Головному редактору Novakahovka.Сity Олександру Гуньку, моєму батьку, довелося пройти через полон. Окупанти забрали його з квартири у Новій Каховці і протримали за ґратами три дні. Згодом у мережі з’явиться підставне інтерв’ю, яке окупанти записали під дулом автоматів. Ті, хто знав погляди батька, зрозуміли, що це відео змонтовано і зроблено в умовах ризику життя. Його потім будуть забирати ще кілька разів прямо з вулиці. Його намагалися вербувати. А я протягом пів року продовжувала вмовляти батька виїхати з окупованого міста. І згодом мені це вдалося. І я вдячна усім, хто був причетний до цього процесу. Завдяки вашій підтримці — ми з батьками змогли знову побачитися.
3 квітня 2022, через пару годин батька арештують. Окупована Нова Каховка
У день обшуку, 3 квітня 2022 року, ми ще зустрілися з батьком, але особисто у мене, було дуже тривожно на душі. І щоб трохи видихнути, запропонувала сходити до тварин до “Казкової діброви”. Батьки відмовилися і пішли додому. А ми з сином встигли побувати у зоопарку “Казкової діброви”, її потім не стане. Пам’ятаю, як ми поверталися з сином додому, і я вагалася — зайти до батьків чи йти до себе. Це було кількасекундне вагання на перехресті вул.Дружби та Затишної — і я вирішила йти до себе, по вул.Затишній. А в цей час у батьків тривав обшук. Через годину мені зателефонує мама і скаже, що окупанти заарештували батька.
Через три дні ми з сином виїхали до Польщі, завдяки знайомим волонтерам. І як показав час, це було інтуїтивно вірне рішення.
Публікації про Олександра Гунька
З часом в медіа з’являться публікації про Олександра Гунька. І буде знятий документальний фільм “Окупація. Ціна слова”. Чесно кажучи, я його ще не дивилася. Не маю ресурсу на цей перегляд.
Новокаховчанам, які читають ресурс Novakahovka.city, раджу почитати публікації про Олександра Гунька:
"Це про те, що я сам пережив". Історія новокаховського журналіста та поета Олександра Гунька
Олександр Гунько: «Я вирішив, що повинен перенести все, що б не випало на мою долю»
Такі історії мають знати новокаховчани, оскільки редакція Novakahovka.city працювала з 2017 року. Наше регіональне медіа входить до мережі регіональних медіа АБО. За час війни на сторінку нашого ресурсі у ФБ не раз здійснювалися атаки ботів. За цей час і у нас були помилки, на які реагували читачі з окупованого міста, і ми їх виправляли. У цей період у кожного з нас відбулося своє переосмислення минулого життя.
Журналісти зараз працюють в ситуаціях високого стресу, особливо, ті, кому доводиться писати про рідні міста. Бо потрібно зберігати професійний підхід, але є і людський фактор — коли особисто знайомий з людьми, коли пишеш з думкою, щоб не нашкодити.
Тримати зв’язок з медіа
Сьогодні журналістам регіональних медіа потрібний зв’язок з активними громадянами. З моїх особистих спостережень — кожен створює свою особисту інформаційну кульку. На третій рік війни всередині Новокаховської громади так і не вдалося домовитися різних цільовим групам — владі, волонтерам, громадським активістам, навіть онлайн. У мене враження, що ми переживаємо підлітковий вік — коли під час кризи кожен акцентується на своєму “Я”. Інформаційна війна продовжується, і в цьому сенсі робота регіональних ресурсів має сенс. І кожного з нас, як споживачів контенту: що ми читаємо, яку інформацію передаємо чи вона перевірена, кому вигідне поширення конкретного посилу? Ці всі питання потрібно ставити собі і аналізувати. Бо інформаційна війна триває — і простіше за все звинувачувати інших, не зібравши повний пул даних.
Завдання медіа — показувати, які болі існують в громаді, в суспільстві. Що потребує негайного вирішення, бо це ускладнює ситуацію, що необхідно зробити, щоб комунікація стала результативнішою? Медіа не повинно усім подобатися. Журналістів ще називають “сторожевими псами демократії”. Медіа дає можливість висловитися усім сторонам конфлікту. І на майданчику Novakahovka.city є така можливість — блогерська система. Питання в тому, чи готові лідери думок до раціональних і виважених суджень? Чи це тільки чергова спекуляція, на якій можна зібрати донати (дай Бог, що вони доходили до тих, кому вони дійсно необхідні). Чи це політична маніпуляція, щоб зібрати більше прихильників до своєї кандидатури? Кожен проявляється в силу своїх цінностей і потреб.
Я вдячна нашим читачам за сигнали, завдяки яким ми дізнаємося про суспільно-важливі події.
Хочу в кінці навести невелику статистику:
Згідно результатів опитування читачів локальних сайтів від Агенції розвитку локальних медіа «АБО» та проєкту «Зміцнення громадської довіри», увага користувачів Novakahovka.city у відсотках виглядає так:
-
з вільної України — 67%,
-
з-за кордону — 24%,
-
з окупованих територій — 9%.
Ця статистика підтверджує міграцію під час війни, і ми бачимо інтерес до рідного міста навіть тих, хто опинився за кордоном — четверта частина. Як сказали мені деякі знайомі, «Сайт Novakahovka.city — це зв’язок з рідним містом».
Про активності нашої редакції, напишу в іншій публікації. А поки хочу привітати журналістів з професійним днем. Бережіть себе від вигорання!
Читачам хочу подякувати за інтерес та коментарі. Тим, хто хоче вчитися чи стажуватися і розвиватися в сфері журналістики пропоную написати мотиваційний лист на пошту редакції [email protected].
З Днем журналіста!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
