В Україні зараз зафіксовано 873 Рад ВПО, їхня кількість продовжує зростати. Як вони допомагають переселенцям у житлі, працевлаштуванні і на які процеси Ради ВПО вплинути не можуть, а що вже вдалося вирішити завдяки їм?
Що таке Ради ВПО?
Ради ВПО — це консультативно-дорадчі органи, які покращують життя переселенців, контактують з державними органами та створюють різні ініціативи задля постраждалих від війни осіб. Перші п'ять Рад ВПО створили ще у 2019 році за підтримки Благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”. Наразі по всій Україні нараховується 873 таких структур і їхня кількість продовжує стрімко зростати.
Чим Ради ВПО можуть допомогти переселенцям?
Кожна Рада ВПО — це окрема структура з різним складом та амбіціями. Так, наприклад, у багатьох областях допомагають переселенцям з інтеграцією та працевлаштуванням. У Новому Роздолі Львівської області посприяли працевлаштуванню 16 ВПО, 7 з них працюють у структурних підрозділах міської ради.
Також у деяких громадах надають житло і допомагають з поселенням. Таким чином, у Миколаївській області спільними зусиллями відремонтували два поверхи гуртожитку та забезпечили кімнати меблями й технікою. Тепер це стало житлом для близько 100 сімей з небезпечних регіонів.
Не менш цікавим є впровадження нових комунікаційних платформ для підтримки переселенців. Так, у Полтавській області створили “Путівник переміщеної особи” — ресурс, у якому зібрані корисні контакти, послуги та посилання.
Карта Рад ВПО в Україні
Київ став одним з найбільших осередків переселенців з усієї України. Про виклики, з якими зіштовхнулися переселенці, структуру та діяльність Рад ВПО розповів Novakahovka.City Олександр Явтушенко, голова Ради ВПО Дарницького району.
— Дарницький район має найбільшу чисельність переселенців. Як вивчаються потреби ВПО в цьому районі? Чи є цифри щодо кількості вразливих категорій ВПО загалом у Києві?
— Дарницький район дійсно має найбільшу чисельність переселенців у Києві, що ставить перед нами важливе завдання — забезпечити їх підтримкою. Потреби ВПО вивчаються через регулярні опитування, консультації з активістами та громадськими організаціями, а також через звернення самих переселенців (у першу чергу через запити на нашу пошту — [email protected]) та звернення до УСЗН і ЦНАП). Щодо вразливих категорій — у Києві проживає близько 70 тисяч осіб, значна частина з них пенсіонери, люди з інвалідністю тощо. Також у районі проживає найбільша кількість дітей переселенців, що є серйозним викликом для освітньої системи. Якщо ці діти мають навчатися офлайн, для них повинно вистачати місць в укриттях у школах та дитячих садках.
Олександр Явтушенко, голова Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації
— Які робочі групи працюють в Раді ВПО?
— У Раді ВПО Дарницького району активно функціонують кілька робочих груп, кожна з яких спрямована на конкретні аспекти підтримки наших людей. Так, є робочі групи з правової та психологічної допомоги. Тут дякуємо нашим партнерським ГО — “Рокада” і “Право на захист”, які допомагають юристами і психологами. У разі потреби створюємо й інші групи. Наприклад, минулого року Київ закупив квартири для користування переселенцями, але там не було меблів. Ми залучили допомогу УВКБ ООН і за сприяння голови району Миколи Калашника ця проблема швидко вирішилася.
Квартира для переселенців з меблями та технікою від Ради ВПО
— Як дізнатися розклад засідань Ради ВПО, щоб до них могли доєднатися активні громадяни?
— Розклад засідань Ради ВПО публікується на офіційних ресурсах військових адміністрацій, включно з соціальними мережами і сайтом районної адміністрації. Також ми надсилаємо повідомлення активним учасникам та громадським організаціям. Ми завжди відкриті до участі активних громадян, які бажають долучитися до роботи Ради.
— Які питання вже вдалося вирішити Радам ВПО?
— За час роботи Рад ВПО вдалося вирішити кілька важливих питань, зокрема я дуже пишаюся кейсом, який описував раніше, де нам вдалося швидко закупити меблі та побутову техніку для багатьох квартир. Зараз працюємо над створенням першого МТП (ред. — Місця тимчасового проживання) у районі й шукаємо донорів. На жаль, на рівні регуляторної політики і спеціальних програм — це компетенція саме міської адміністрації, тому в цьому випадку наші адвокаційні зусилля не достатньо успішні.
— Чи отримують житло вразливі верстви населення, зокрема неповні сім’ї з дітьми з інвалідністю, пенсіонери, особи з інвалідністю?
— Так, вразливі верстви населення отримують пріоритет при розподілі житла, що надається за державними та місцевими програмами. Існує відповідна квартирна черга, але зрозуміло, що всім житла не вистачає. Пріоритетність отримання житла і порядок ведення квартирної черги регламентуються законодавством, і Ради ВПО не можуть вплинути на цей процес. Минулого року Київ з міського бюджету придбав 114 квартир для тимчасового користування сім'ями переселенців. Це збільшило квартирний фонд, але у величезному місті з колосальною кількістю ВПО — це глобально питання не вирішило.
— Який відсоток дорослих осіб з інвалідністю серед ВПО не працює і не вчиться? Як з ними ведеться робота?
— Точної статистики у нас немає, але за нашими орієнтовними підрахунками з різних джерел, близько 35% дорослих осіб з інвалідністю серед ВПО не мають роботи і не навчаються. З ними ведеться робота через програми професійної реабілітації, надання психологічної підтримки та консультацій щодо працевлаштування, а також через створення умов для дистанційної освіти. Зокрема велику роль тут грають державні програми від Мінекономіки, які реалізують центри зайнятості. Але насправді, цифри людей, які цим скористалися, не такі великі як хотілося б. Точні причини цього поки незрозумілі, припускаємо, що однією з них є брак інформування людей про такі можливості.
— Чи є діалог з владою у Ради ВПО і які питання вже вдалося вирішити?
— Рада ВПО Дарницького району активно співпрацює з владою, і ми маємо повну підтримку всіх наших ініціатив. Це дозволяє ефективно вирішувати проблеми переселенців. Ми брали участь у розробці програм соціального захисту, сприяли залученню додаткових ресурсів для вирішення житлових питань і забезпечення необхідних послуг для ВПО, про які я розповідав раніше. На жаль, основна проблема — це ресурси, яких завжди не вистачає і яких стає все менше. Іншою проблемою також є окремі політики та діячі, які намагаються політизувати питання ВПО і “грати” на горі людей. Це підриває довіру і до Рад ВПО в цілому, і до прогресивних ініціатив зокрема.
Микола Калашник, тимчасовий виконувач обов'язків голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
— Не всі у Раді ВПО мають бути переселенцями: часто до рад долучаються юристи, волонтери, експерти, представники органів місцевого самоврядування та інші. Наприклад, у Чернівцях приблизно половина членів ради ВПО — переселенці, а половина — місцеві мешканці. Як у Дарницькому районі представлена Рада ВПО у демографічному форматі? Кого більше — місцевого населення чи ВПО?
— Майже 2/3 чисельного складу Ради — це представники ВПО. Навіть ті представники ГО і БФ, які є в персональному складі, також є ВПО. У нас дуже дружна команда, яка намагається менше піаритися, а більше працювати на результат, який реально відчувають люди. Так, роздаємо гуманітарну допомогу, забезпечуємо людей всім необхідним наскільки це можливо, надаємо юридичну і психологічну підтримку, а також можливості для навчання і працевлаштування, проводимо спільно з Червоним Хрестом тренінги з першої домедичної допомоги і протимінної діяльності.
Склад Ради ВПО у Дарницькому районі м.Києва
А ось 27–28 серпня у Києві відбувся вже другий Всеукраїнський форум Рад ВПО. У заході взяли участь сотні переселенців разом із відомими політиками та представниками міжнародних організацій.
Зокрема свої думки щодо майбутнього майже 5 млн людей висловили віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук, представниця Агентства ООН у справах біженців в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, радник з питань стабілізації Посольства США в Україні Меттью Джонсон, директорка проєктів Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів в Україні Уляна Бах та виконавча директорка благодійного фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Валерія Вершиніна.
Світлина з другого Всеукраїнського форуму Рад ВПО
“США підтримують ВПО, зокрема через програми USAID та партнерів — УВКБ ООН, IREX та SSS. Нещодавно партнери запустили проєкт “Єднання заради дії 2.0” У фокусі нової програми — розширення можливостей ВПО, щоб вони стали лідерами у згуртуванні своїх громад. Програма прагне підтримати інтеграцію ВПО, дати їм можливість зробити свій внесок у загальну відбудову України”, — зазначив на заході Меттью Джонсон.
На форумі дискутували щодо нагальних питань, з якими зіштовхнулися переселенці: державна підтримка, житло, працевлаштування та соціальний захист. Також розглядали перші успіхи діяльності Рад ВПО.
Одним з головних напрацювань форуму стало створення нової організації — Конгресу Рад ВПО, який візьме на себе координаційну роль та надаватиме методичну підтримку регіональним Радам.
Захід проводився Благодійним фондом “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX in Ukraine).
Фото: телеграм-канал Олександра Явтушенка, благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, Дія.
Текст: Дарина Полішевська
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
