Днями у Херсоні з робочим візитом побував заступник міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк. Він розповів, що лікарі Херсонської області скоро не отримуватимуть зарплату, бо не реформували сферу згідно медреформи. За показниками реорганізації Херсонщина – передостання в Україні. Гірше тільки на Закарпатті. Тому треба прискоритися, закликав урядовець.
За кілька днів до цього депутати обласної ради ухвалили звернення до уряду з проханням пригальмувати медреформу в області. Зокрема, відстрочити реорганізацію лікарень області в комунальні некомерційні підприємства до кінця 2020 року. Така реорганізація необхідно для підписання договору з Національною службою здоров'я України в рамках медреформи. Тоді медичні установи зможуть отримувати фінансування з держбюджету безпосередньо, а не через обласний бюджет. Раніше голова облради Владислав Мангер заявив, що однією з причин такого звернення до керівництва країни є той факт, що Херсон – єдиний обласний центр, де третина жителів – пенсіонери, переважно мають доходи на рівні прожиткового мінімуму.
Шантаж через неспроможність
У департаменті охорони здоров'я облради заявили, що за попередніми підрахунками на повну комп'ютеризацію лікарень необхідно близько 18 мільйонів гривень. За словами директора департаменту Віктора Короленка, комп'ютер для кожного лікаря – необхідна умова для підписання договору з Національною службою здоров'я України. Він також додав, що при переході на фінансування з НСЗУ через комунальні некомерційні підприємства на їх утримання необхідно 500 мільйонів гривень. І ще 20 мільйонів на паливо для екстреної служби.
«Такі заяви депутатів з проханням відтермінування, скоріше, схожі на шантаж уряду через власну неспроможність. Очевидно, системні зміни в сфері охорони здоров'я – це процес набагато комплексніший і складніший, ніж організація вбивства жінки, яка не дає красти місцевим феодалам», – написала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун в соцмережах, натякнувши Мангеру на справу Гандзюк.
Уляна Супрун зазначила, що з 2020 року всі установи, які надають медичну допомогу, повинні почати працювати за новими правилами. Нові умови роботи будь-якої лікарні в системі, де «гроші йдуть за пацієнтом», будуть чітко прописані в договорі з НСЗУ. Обов'язковою вимогою для підписання такого договору є автономізація. Автономізація має безліч переваг для медичних установ, впевнена Супрун. Вони набувають статусу некомерційного комунального підприємства. А це значить, що з'являються велика суб'єктність, можливість абсолютно автономно приймати рішення про заробітні плати та витрат установи, діяти самостійно без погоджень «зверху», оптимізувати витрати і отримувати доходи. Так уже працюють медустанови, які надають первинну медичну допомогу.
Мангер у свою чергу заявив, що це позиція не депутатів, а головних лікарів районних і міських лікарень. Бо, мовляв, медична реформа приведе до знищення районних медзакладів.
Чого чекають у районах
– У районах навпаки чекають впровадження другого рівня реформи, – коментує для NovaKahovka.City директор медцентру «Богдан» із Нової Каховки Ірена Лепень. Це єдиний із приватних медзакладів області, який бере участь у медичній реформі. Тобто, з його лікарями мешканці міста й інших районів укладають декларації і безкоштовно отримують передбачені реформою послуги. – Бо у них стався перекіс у рівні зарплати. У сімейного лікарі вона 15-17 тисяч, а, скажімо, у провідного кардіолога районної лікарні – 4-5, максимум 7. Тому вони чекали впровадження реформи на другому рівні уже з липня. І цього хочуть не тільки лікарі, а й пацієнти. Бо хворі бажають, що УЗД було безплатним і щоб розширився список безкоштовних аналізів.
Комунальні медичні заклади Нової Каховки готові до впровадження медреформи на другому рівні. Первинна ланка успішно реорганізована, запевняє головний лікар комунального некомерційного підприємства – Центру первинної медико-санітарної допомоги Зоріна Зінченко.
– У тісній співпраці з міською владою ми кардинально змінили стан медичного обслуговування на первинній ланці, починаючи з підготовки отримання коштів із Національної служби здоров’я, ще в червні 2018 року, - зазначає Зоріна Іванівна. – А за кошти місцевого бюджету закуплено оргтехніку для роботи лікарів в електронній медичній мережі та необхідне медичне обладнання відповідного рівня, створено умови для гідної роботи медперсоналу та комфортного медичного сервісу. І хворі, і лікарі задоволені, Ми отримали більші можливості для розвитку.
Ддля лікарів бюджетних закладів реформа уже дала результати. Вони на первинній ланці стали отримувати значно більші зарплати. На це тепер сподіваються вузькі спеціалісти і лікарі стаціонарів.
Чого боїться обласне начальство
Звісно, впровадження реформи не було гладеньким. Виникали певні проблеми. Наприклад, середній вік лікарів – за 50 років, є працюючі і 70-річні фахівці. Більшість із них раніше не знали комп’ютерів, усе писали на папері – в медичних картках. Тепер усе треба фіксувати в електронному вигляді. Тому літні лікарі сподіваються на медсестер, які працюють з ними, і можуть швидко освоїти електронний облік.
Але чому ж так занепокоїлося обласне начальство? Чи не тому, що в результаті реформи медзаклади стануть більш самостійними, фінансуватимуться з Києва і керувати ними буде складно? Та й у реформованих закладах головні лікарі займатимуться лише медичною роботою. Фінансами і господарством мають керувати менеджери або генеральні директори.
За даними облдержадміністрації, з 29 закладів другого рівня (спеціалізованої) медичної допомоги, реорганізовано 16 (55,2%); з 27 установ охорони здоров'я третинного рівня (високоспеціалізованої) медичної допомоги реорганізовано 1 установа (3,7%) – обласний центр громадського здоров'я.
Всього по області реорганізовано в комунальні некомерційні підприємства 45 або 52,9%.
Відео: «Херсонщина за день»
