Верховна Рада 10 жовтня ухвалила закон про історичне збільшення податків. За відповідне рішення проголосували 247 депутатів. При цьому розмір військового збору для військовослужбовців залишиться попереднім - 1,5%.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Понад 1300 правок
Загалом до документа було подано понад 1300 правок.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроєктом пропонувалося:
- підвищити ставки військового збору з 1,5% до 5%;
- встановити обов'язок сплати військового збору у розмірі 1% від доходу платниками єдиного податку третьої групи;
- встановити військовий збір для фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку першої, другої та четвертої групи на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати (що є еквівалентним 5% від двох розмірів мінімальної заробітної плати).
- уточнити строк застосування запропонованих законопроєктом особливостей оподаткування військовим збором – до 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан;
- встановити базову ставку податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%.
"Ганебний" закон
"Збили правку про підвищення військового збору для військових. Він залишається 1,5%, замість 5%, як хотіли протягнути", - повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Загалом прийнятий закон він назвав "ганебним".
"Ганьба вам і все. Слуги разом з ОПЗЖ протягнули підвищення податків для українців", - зазначив нардеп.
Однак, за словами нардепа Ярослава Железняка, ухвалений закон, ймовірно, доведеться переголосовувати.
"Я б зараз не сказав, що закон про податки прийнято. Як я і писав, під час розгляду збили правку №988. Для розуміння ця правка це половина закону - вона фізично викладена на 10-ти сторінках А4. Тому, щось мені здається що доведеться переголосовувати закон для банального приведення його до якогось ладу. Коротше - я думаю там тепер багато юридичних проблем з текстом", - зазначив Железняк.
Не відповідає Конституції
Головне юридичне управління Верховної Ради проаналізувало законопроєкт №11416-д, яким підвищуються ставки військового збору та деяких інших податків, та дійшло висновку, що його окремі норми не відповідають Конституції України.
Про це йдеться у висновку управління щодо поданого до другого читання тексту законопроєкту №11416-д.
"У Головному юридичному управлінні у вкрай стислі строки здійснено юридичну експертизу підготовленого до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики однойменного законопроєкту та, за результатами експертизи, зазначаємо про те, що його окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України", – йдеться у висновку юристів.
Що не так із законопроєктом?
По-перше, запропоноване законопроєктом запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди та можливості повернути ці переплати як надміру сплачені, не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.
По-друге, вказана у законопроєкті пропозиція щодо встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.
По-третє, низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону.
"Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку", – зазначає Головне юридичне управління Ради, посилаючись на висновки Конституційного суду.
Також юристи парламенту розкритикували ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, буде застосовуватися з 1 жовтня 2024 року. Така норма не відповідає статті 58 Конституції, яка стверджує, що закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім цього юристи вказують, що законопроєкт №11416-д запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізичних осіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.
Ще одна норма, яку розкритикувало Головне юридичне управління – зміни до розрахунку мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) для власників сільськогосподарських земель. Законопроєкт пропонує встановити мінімальний розмір цього зобов'язання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50%, – 1400 грн з гектара. На думку юристів, такі зміни унеможливлюють належний розрахунок МПЗ.
Насамкінець, законопроєкт №11416-д містить доручення Кабінету міністрів внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів з сільськогосподарських земель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада в Україні поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
