Нова Каховка завжди славилася не лише своєю природною красою, а й талановитою та енергійною молоддю. Вона є майбутнім регіону, надією на краще завтра, рушійною силою змін та розвитку. Але, в умовах сучасних викликів, коли рідний край зазнав окупації, молоді люди змушені шукати нові шляхи для свого життя та реалізації мрій.
Про свою історію боротьби і стійкості, про те, як адаптуватися до нових умов, продовжити навчання, займатися волонтерською діяльністю та працювати над відновленням рідної землі - розповіла Олександра. Їй 18 років і вона родом із Нової Каховки, - йдеться на сторінці "Нова Каховка інформаційна" в фейсбуці.
Початок війни і життя в окупації
Усі свої 16 років Олександра прославляла наше місто своїми навчальними досягненнями. Але з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну її життя змінилося на 360 градусів. Наразі Олександра навчається у Вільнюському університеті.
Ще за 4 години до початку перших вибухів у місті вона слухала пісню Валентина Стрикало і наспівувала “И вагон плацкартный меня нес в Новую Каховку…"
"Зараз мені здається, що я нічого не відчувала, - зізнається дівчина. - Так, страх був, невідомість, нерозуміння. У період окупації я намагалась звикнути до думки, що світ - несправедливий, а життя - це найцінніше, що ми маємо. І саме в період окупації ти розумієш хто твій справжній друг, і що мама - це найрідніше, що в тебе є. Ще до повномасштабного вторгнення я намагалась шукати можливості розвитку, проєкти, всеукраїнські ініціативи, і 22 лютого мала інтервʼю для Школи волонтерсько-патріотичної участі “Агенти Змін” при Малій Академії Наук України, а сама школа працювала онлайн в період, коли я перебувала в окупації. Це те, що мене зайняло в перші місяці. Саме це комʼюніті стало для мене початком цього руху".
Дівчина у сквері біля супермаркету "Соняшник" в Новій Каховці. Березень 2022року.
Олександра каже, що однією з обовʼязкових умов “Агентів Змін” є виконання особистого проєкту онлайн/офлайн, тому під час роздумів про проєкт вона вирішила розказати всім про окупацію. Відтак створила “The Diary of Occupied”, почала створювати інформаційні пости, скооперувалася з другом, пазом випустили велике відео про життя в окупації, яке згодом показали по “Сніданок з 1+1”. Його продивилось 50 тисяч користувачів, тому дівчина вірить, що виконала свою ціль - розповісти про окупацію і людей в окупації.
"Під час проведення проекту я хотіла розповсюдити інформацію про мешканців тимчасово окупованих територій. Це була моя головна мета, тому що на той момент в окупації перебувала велика кількість мешканців, які потроху починали деморалізовуватись. Наразі я призупинила роботу, бо змістила свій фокус і працюю в команді українців заради однієї спільної мети".
Пошук місця для навчання
Два роки життя поза рідним містом далися взнаки. Олександра каже, що вже не памʼятає як виглядає квартира, в якій вона прожила 16 років.
"Памʼятаю лише те, що ставилась до цього як до нового етапу, початку нового життя, все з чистого листа. І, звичайно, проїзжаючи десятки блокпостів, я ненавиділа росіян і все російське".
Спочатку дівчина виїхала в Іспанію, шукала можливості вступити до університету. Але все, що могла знайти, це програми-мінімум за 3000 евро в рік без проживання, чого вона собі дозволити абсолютно не могла. І раптом на початку серпня торік знайшла Вільнюський університет, подала документи, пройшла співбесіду і вже 9-го серпня мала Acceptance Letter (лист із запрошенням - прим. ред).
"Це було найскладніше рішення мого життя: їхати в абсолютно нову країну, сама в 17 років, не знаючи абсолютно нікого. І я пишаюся собою що змогла це зробити, бо це справді найкраще і водночас найскладніше рішення усього мого життя, - розповідає Олександра. - У Vilnius University я навчаюся за програмою Міжнародного Маркетингу англійською мовою. І це дійсно моє, бо я неймовірно обожнюю людей тут, навчання і саму стихію, яку обрала, бо відчуваю, що це моя діяльність".
Закінчувала ліцей в Одесі дистанційно
Провчившись 10 років у Новокаховському ліцеї №2 імені Анатолія Павловича Бахути вона ніколи не могла собі уявити, що буде змушена змінити місце навчання. Але 11-тий клас закінчила в Одеському ліцеї “Лідер” дистанційно.
Новокаховський ліцей №2.
"Я не можу оцінювати якість навчання, але про шкільний колектив маю що сказати. Я досі неймовірно вдячна більшості вчителів і підтримую з ними контакт. В Одеському ліцеї я не відчувала і ніколи не змогла б відчути тієї підтримки і того ставлення, яке було в моїй рідній школі. Саме в школі я почала ставати ініціаторкою проєктів, конкурсів, була головою учнівського самоврядування, за що дуже вдячна рідній школі, яка давала можливість розвиватись", - наголошує Олександра.
У Литві складно не бути активістом
Дівчина зазначає, що Литва - це країна, яка віддає найбільший відсоток ВВП на допомогу Україні, а литовський народ збирає мільйони євро на допомогу українській армії. Тут автобуси їздять із надписами “Vilnius love Ukraine”, а кожна вулиця має хоча б один український прапор.
Прапори України на вулиці Вільнюса
У цілому тут складно не бути активістом. Десь в листопаді 2023 року була створена організація UYGL (Ukrainian Youth Group in Lithuania), до якої Олександра доєдналась відразу після створення. Активісти організували численні українські виставки в Литві, збирали кошти, виступали в Литовському парламенті, організували зустріч з литовськими політиками щодо євроінтеграції України, доєднувались до щотижневих мітингів.
"20 травня провели свій мітинг на підтримку полонених захисників Азовсталі. Усіма активностями, повʼязаними з Україною, я займаюсь виключно на волонтерській основі. Воно нічого мені не дає, окрім як особистого розвитку та внеску в боротьбу. Наш головний стимул - допомагати країні зробити все, щоб ми всі могли повернутися додому", - розповідає Олександра.
Молодь уже не буде такою, як раніше
Вона вважає, що молодь, яка була до війни, - вже давно не молодь, а молодь, що підростає - набирається розуму і досвіду в різних куточках України та світу. Війна змінила нас усіх, дала нам розуміння слова “життя” і “свобода”, комусь - відкрила нові можливості, когось виростила. Але ми всі - давно не ми. І молодь вже ніколи не буде тією. Буде сильнішою, матиме голос, зможе відбудовувати країну.
"Кожен раз, коли думаю про свій дім в Новій Каховці, я згадую зелень, чисте повітря, річку, джерела, парки, і багато діточок. Ці діточки повиростають, повернуться і зможуть всі свої знання імплементувати у розбудову кращого, щасливішого міста", - підсумовує Олександра.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
