Значна частина Новокаховської ОТГ вже третій рік поспіль перебуває під окупаційними силами росії. Від ворожих обстрілів, пожеж та розкрадань постраждала не лише житлова забудова, а й культурна спадщина населених пунктів.
Нова Каховка.City поспілкувалася з начальницею відділу культури та туризму Новокаховської міської ради Наталією Зарудною, щоб з’ясувати яка доля склалася з культурними об’єктами Лівобережжя Херсонщини: Нової Каховки, Козацького, Корсунки та Веселого.
Музей історії селища Козацького
На території теперішніх меж Козацького здавна проживали різні народи: скіфи і сармати, татарські орди й литовські лицарі, українські козаки та царські поміщики. У 1974 році для збереження історичного розмаїття селища жителі зібрали всі відомі пам’ятки, предмети побуту та прикраси в одній будівлі. Будівлею майбутнього музею став будинок, де проживала родина відомого земляка Захара Петровича Видригана. Серед музейних експозицій налічувалося понад 800 експонатів, які свідчили про ідентичність та неповторність Козацького краю.
Музей історії селища Козацького
Ще взимку 2023 року окупанти влучили в сусідній будинок, що поруч із музеєм. Унаслідок цього в культурному осередку повилітали вікна, а також було пошкоджено покрівлю.
"Шифер на музеї порозлітався. Це ж стара будівля, ще глинобитна стеля. І протягом 2-3 днів пішли дощі й почало це все руйнуватися, падати", — розповідав Андрій Чирко, завідувач Музею історії села та меморіального комплексу сім’ї Видригана.
На цьому страждання Козацького, як і музею не припинилися. У жовтні, за словами Наталії Зарудної, внаслідок прямого влучання по будівлі сталася пожежа.
“Основні експонати після деокупації селища ми встигли евакуювати до Краєзнавчого музею в Херсоні, — зазначила Наталія Сергіївна. — Однак через сильні пошкодження будівлю доведеться відновлювати”.
Картинна галерея ім. А.С. Гавдзинського
Картинна галерея в Новій Каховці стала особливим місцем, де розміщувалися витвори багатьох відомих художників. Галерея розпочала роботу в 1967 році. Відтоді містяни могли насолодитися в закладі унікальними творами живопису, графіками, скульптурами, декоративно-прикладним мистецтвом та фотографіями. Особливе місце в галереї посіли картини Народного художника України Альбіна Гавдзинського. У своїх художніх творах він зміг передати процес будівництва Каховської ГЕС та становлення Нової Каховки як міста.
Картинна галерея в Новій Каховці
Заклад був справжньою візитівкою Нової Каховки. У картинній галереї традиційно тривали виставки творів з фондів галереї, пересувні виставки, персональні виставки художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва Херсонщини та інших регіонів України, виставки самодіяльних художників, виставки дитячої творчості, зустрічі та творчі вечори.
У листопаді 2022 року Новокаховська міська рада повідомила, що з картинної галереї масово почали вивозити художні фонди: твори живопису, графіки та скульптури.
“Цей акт мародерства став продовженням масових грабунків російськими окупантами закладів культури, медицини та інших установ міста Херсон та Херсонської області після об’явлення окупаційною владою евакуації населення через ймовірний контрнаступ Збройних сил України”, — зазначали в міськраді.
Одна з викрадених картин Альбіна Гавдзинського, на якій він зафіксував будівництво Каховської ГЕС.
У галереї нараховувалося понад 1200 експонатів, серед яких унікальна колекція з 297 творів живопису та графіки А.С. Гавдзинського, колекція офортів народного художника України В.Ф. Мироненка, колекція ілюстрацій народного художника України В.Г. Литвиненка та багато інших.
Корсунський монастир
Духовну святиню в Корсунці Новокаховської ОТГ заснував у 1784 році архімандрит Досифій. На початку 19 століття на території монастиря звели собор ікони Корсунської Богоматері. Також поряд знаходилася дзвіниця, заввишки 38 метрів. Монастир оточувала кам’яна огорожа з чотирма кутовими вежами.
Корсунський монастир
Від початку це була старообрядницька чоловіча обитель, а вже з 1845 року монастир перетворився на православний. У роки радянської влади доля монастиря, як і для інших святинь Таврії, була трагічною. У 1922 році його закрили, а більшість будівель розібрали. У 1947 році тут розмішувався дитячий будинок, а з 1969 року — школа соціальної реабілітації неповнолітніх правопорушників, звичаї якої описав в повісті “Бригантина” Олесь Гончар.
Монастир почали відновлювати у 2009 рокці. Йому надали статус жіночого, бо в єпархії вже є чоловічий — у Бериславському районі.
Від монастирського комплексу до наших днів збереглося лише 8 будівель. З них трапезна, Дмитрівська та Михайлівська церква, огорожа з вежею і воротами. Лише в 1999 році монастир відновив свою діяльність, але вже як жіночий.
Духовна святиня зазнала руйнувань після підриву росіянами Каховської ГЕС у червні 2023 року. Зокрема тоді про руйнацію повідомив окупаційний “мер” Нової Каховки Володимир Леонтьєв. Так, монастир перебував повністю під водою кілька днів.
Виноробне господарство Князя П.М. Трубецького
Виноробне господарство у селі Веселому — це єдине історичне шато України. Перші виноградники заклали ще наприкінці 19 століття. Відбір земель для насаджень та сортів виноградних лоз для князя Трубецького проводив головний винороб Російської імперії Князь Лев Голіцин.
Сприятливі кліматичні умови, кут схилу, склад земель, використання новітніх технологій у виноградарстві та виноробстві швидко дали результат. Так, вже в 1900 році на всесвітній виставці в Парижі, Рислінг виноробного господарства здобув найвищу нагороду — Гран-прі. У 1902 та 1903 роках вина Трубецького нагороджувалися преміями імператора Олександра ІІІ. Після 1917 року виноробню націоналізували і перетворили на винрадгосп імені Леніна. З 2003 по 2011 рік культурну пам’ятку реконструювали. До вторгнення виноробню відвідували до 30 тисяч туристів на рік.
Пошкоджена виноробня внаслідок бойових дій
Під час окупації виноробне господарство розкрадалося окупантами. Також будівлю пошкодили обстріли.
“Знаємо, що на виноробню приходили окупанти, бачили відео, яке вони ж і виклали в мережу — як грабують, забирають те, що зберігалося в нас. Серце кров'ю обливається — це праця стількох людей і кількох років, а ті варвари навіть не розуміють його цінності”, — казав Андрій Стрілець, генеральний менеджер ПРАТ “Князя Трубецького”.
Башта Вітовта
Серед широких степів Таврії сотні років височіла поодинока споруда. Вона була орієнтиром для чумаків, що їхали в Крим по сіль, для козаків, що перетинали Дніпро, для татар, які прямували за ясиром в інші куточки України. Башта Вітовта — єдина оборонна споруда, яку звели ще за часів Великого князівства Литовського наприкінці XIV століття. Вона знаходиться в селі Веселому Новокаховської ОТГ.
Башта Вітовта
Вежа слугувала митним постом на Таванській переправі між Великим князівством Литовським та Кримським ханством. Крім того, виконувала роль дозорного пункту, з якого весь степ та переправу було видно, як на долоні. Це дозволяло швидко реагувати на небезпеку і повідомляти інших про наближення татарської кінноти.
Після смерті Вітовта, у 1430 році, башта втратила своє значення та занепала. Лише наприкінці XIX століття Князь Петро Трубецький добудував до неї четвертий ярус, тим самим переобладнав споруду у водонапірну вежу. Це зробив для того, щоб забезпечити водою своє виноградне господарство.
Зустріч литовської делегації у липні 2018 року
У довоєнний період башти Вітовта часто приїжджали гості із Литовської республіки. У липні 2018 року біля вежі Вітовта місцеві жителі урочисто зустрічали литовську національну експедицію. У її складі були 42 учасника: журналісти, історики, біологи, орнітологи, музиканти, відомі в Литві люди. Це проект Литовського радіо і телебачення. Відзняті матеріали потім покажуть у серії з 28 документальних передач. Гості прибули двома шляхами — водним і автомобільним.
Літературно-меморіальний музей імені А.П. Бахути
Музей імені Бахути — головний осередок літературного життя Нової Каховки. Заклад відкрили 1 серпня 1992 року в будинку, де жив і творив видатний новокаховський поет-шістдесятник Анатолій Бахута. За свій культурний внесок митець був нагороджений Міжнародною літературною премією імені Олексія Кручоних. А його поетичні збірки “Дань”, “Вибрані твори” та “Сталеві бризки” наповнені щирими почуттями до рідного краю.
Музей Бахути
Музей складається з трьох кімнат, в яких зберігалося понад 3 тисячі експонатів. У червні 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики оприлюднило перелік музеїв та культурних пам'яток Херсонщини, які постраждали внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Серед них був Музей імені А.П. Бахути, а також комплекс споруд Каховської ГЕС, ансамбль споруд Центральної площі у Новій Каховці, забудова історичного центру міста Нова Каховка та інші.
Кімната, в якій жив і творив Анатолій Бахута
Палац Князя Трубецького
Палац Трубецького розташований в селищі Козацькому, що належить до Новокаховської ОТГ. Культурну споруду звів у 90-х роках XIX століття видатний винороб та громадсько-політичний діяч Князь Петро Трубецький.
У 1923 році в Палаці облаштували сільгоспкомуну “Червоний прапор”, яка складалася з 50 сімей емігрантів з США та Канади. У 1945 році будівля слугувала місцевою школою, яка проіснувала до початку 1970-х років. Палац був знищений унаслідок пожежі, але попри це не втратив своєї величності.
Руїни палацу князя Трубецького
Урочище “Шилова балка”
Це унікальна геологічно-ландшафтна пам’ятка льодовикового періоду серед степів Таврії. Балка — природне заглиблення, створене водним потоком річки Кам’янки, яка впродовж тисяч років спрямовувала свої блакитні води до місця впадіння в річку Козак — притоку Дніпра. Перегородження русла річки штучними греблями створило її сучасний унікальний образ, який складається із системи ставків, береги яких засаджені деревами та кущами.
Колишній пост ДАІ в Шиловій Балці
У балці перетиналися три природні ландшафти: степовий, лісовий та водно-болотний. Верхній став наповнювався джерельною водою.
Зруйнований міст у Шиловій Балці
У перші дні повномасштабного вторгнення тут точилися тяжкі бої. Проте і після деокупації урочища противник постійно обстрілює ландшафтну територію. Унаслідок руйнування росіянами Каховської ГЕС почали масово пересихати водойми.
Звісно, цим переліком не вичерпується список пам'яток культурної спадщини Новокаховської громади, зруйнованих під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. NovaKahovka.City продовжує моніторити це питання.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
