Громадська організація «Антикорупційний штаб» провела захід-дискусію, де обговорили створення методології оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини внаслідок російських обстрілів.
Про це повідомляє «Антикорупційний штаб» у своєму пресрелізі.
В заході брали участь Голова правління «Антикорупційного штабу» Сергій Миткалик, а також заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, розробник методології, засновник ГО «Технології прогресу» Максим Нефьодов, науковий співробітник Інституту археології НАН України Іван Зоценко, архітектор, експерт організації «НеМо» з фіксації пошкоджень об’єктів культурної спадщини Віктор Дворников та незалежна дослідниця, фахівчиня з питань музейної справи та культурної спадщини Катерина Чуєва.
Культурна спадщина є невідновлюваною
У ході дискусії розробники методології оцінки пошкоджень об’єктів культурної спадщини поділились експертними думками щодо можливості відновлення спадщини після обстрілів росіян, а також тим, що роблять наразі науковці в царинні документування руйнувань культурної спадщини та археологічних пам'яток. Власне, презентували і саму методологію.
«Втрати, які несе українська культурна спадщина, ми зможемо оцінити лише після того, як останній російський солдат покине нашу територію. Треба розуміти, що їх неможливо компенсувати в повній мірі. Автентична пам’ятка, навіть яка буде відновлена, вже не буде повністю автентичною. Адже автентичність, як і сама культурна спадщина, є невідновлюваною. Тож Уряд має розробити концепцію відновлення і визначити місце культурної спадщини у ній», – зазначила Катерина Чуєва.
Як оцінити втрати
Експерти підкреслюють: першочергова мета оцінки збитків – відновлення пошкодженої спадщини. Якщо говорити про репарації – це питання складніше і матиме довшу часову перспективу.
«Коли ми говоримо про методологію – це не про детальну формулу, за якою реставратор буде оцінювати якусь конкретну церкву, адже це неможливо. Наша задача – запропонувати механізми, який може використати Мінкульт, щоб оцінити приблизний обсяг втрат культурної спадщини, визначити пріоритети щодо відновлення та скільки на це піде грошей. І з цим запитом звернутись по допомогу», – розповів Максим Нефьодов, який власне і займається розробкою зазначеної методології.
Утім, коли облік пам’яток ведеться у паперовому вигляді – це проблема для подальшої оцінки, особливо на окупованих територіях, тому цифровізація цих процесів – в пріоритеті Уряду.
«У нас існує понад 150 тисяч нерухомих пам’яток, наразі в реєстрі «єПам’ятка» міститься 105 тисяч об’єктів за інформацією на 2021 рік. Досі туди не внесені близько 50 тисяч – це ті пам’ятки, які на окупованих територіях. Дуже важливо, щоб ця інформація зберігалася в цифровому форматі. Якщо зафіксовані випадки руйнування в громадах, то ОВА вносять цю інформацію до кожної пам’ятки», – розповіла заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасія Бондар.
Вона додала, що об’єктів рухомої спадщини налічується 12 мільйонів предметів державної частини музейного фонду, з яких близько 2 мільйони – перебувають на окупованих територіях, а пів мільйона рухомих пам’яток були евакуйовані та релоковані. Також нині тестують реєстр музейної спадщини, в системі вже орієнтовно 27 тисяч предметів.
Працюють чорні археологи
На цифровому обліку пам’яток наголошують і представники спільноти археологів. І саме археолог Іван Зоценко поділився інформацією про те, скільки пам'яток наразі є в зоні руйнування росіянами Каховської ГЕС:
«Важко дослідити те, що не було належним чином обліковано: є проблема з паспортизацією та інвентаризацією пам’яток археології. Ми зафіксували руйнацію 6500 кв. м археологічних пам’яток, обстежили близько 860 пам’яток. У зоні руйнування Каховської ГЕС знаходяться ще близько 200 археологічних пам’яток. Там працюють чорні археологи, відбувається руйнування, їх потрібно законсервувати».
Віктор Дворников у складі організації «НеМО» вже два роки займається документуванням руйнування пам'яток, зокрема архітектури.
«Ініціатива НеМо за 2 роки зафіксувала 1200 пошкоджених пам’яток архітектури. Розробка методології – неймовірно важлива робота, відновлення має бути пріоритетом, адже якщо нічого не робити, то ми ці пам’ятки втратимо. Але все ж оцінка пам’ятки має бути індивідуальною і базуватися на цінностях, які має цей об’єкт», – відзначає фахівець.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
