Нова Каховка: під обстрілами між новим і старим Різдвом

Олександр Гунько редактор, журналіст

07 січня 14:10

В окупованій Новій Каховці на лівобережжі Херсонщини між новим і старим Різдвом не було жодного дня без обстрілів. Деталі — в огляді NovaKahovka.City.

Постійні обстріли

Окупанти не перестають обстрілювати місто та інші населені пункти громади. Так, за час між двома Різдвами російські нацисти пошкодили, зруйнували, спалили десятки квартир, будинків, машин, поранили кількох людей.
Окупанти прицільно обстрілювали у цей період будинки артилерією, мінометами, боєприпасами дронів на вулицях Історичній, Горького, Сосновій, Букіна тощо, проспектах Перемоги, Дніпровському.
Не обійшлося і без поранених – як 5 січня вранці біля центрального ринку Нової Каховки.

Також загарбники обстріляли будинки по Горького, 13 та Перемоги, 10, які знаходяться поруч. Там у багатьох квартирах повилітали шибки у вікнах. Обійшлося без жертв.

Ну а найбільшою диверсією російських окупантів у цей час стало спалення школи №2 ім. А. Бахути 26-27 грудня.

Орків майже не видно

У коментарях під нашими матеріалами користувачі з Нової Каховки часом діляться своїми враженнями від життя в місті. Так, користувач із ніком Олекса Довбуш описав про відвідини Нової Каховки:
“Був на початку грудня. Все сіро, сумно, тривожно, страшно... .Як не дивно, був один приліт ближче до 12 год. Дуже гепнуло десь в лісі. Орків майже не видно. Їхнього транспрту взагалі не бачив, поховалися. На УПТК бачив трьох з автоматами, купили цигарки, сіли в машину з цивільними номерами і швидко поїхали. При цьому крутили головою , вдивляючись в небо. Не весело їм, наші кошмарять там їх добряче!”
На підтвердження останнього в телеграм-каналі “Регіон 22” з'явилося повідомлення, що сьогодні приблизно об 11 годині окупантам прилетіло до району електромашу. Потім їх накрили у районі Дніпряни – Основа. Була детонація.
“Загалом, день сьогодні досить голосний, порівняно з вчорашнім”, - зазначає адмін.

У всіх горя багато

На пошту і в чат-бот редакції нам пишуть новокаховчани, які знаходяться нині за кордоном, але душею і серцем - у рідному місті. Постійно слідкують, що там відбувається. Ось яку сповідь нам прислала учора ввечері наша активна читачка Олена.

"Хоч свято за старим стилем сьогодні, а реву весь день. Пишу та реву. Такий ось мокрий день та вечір. Мої близькі тут сьогодні святкують, приходили, кутю принесли, а бабуся реве весь день.
Кожна новина з дому сумна. Останній місяць особливо.
Світла немає два дні, сусідка дзвонить, холодильник потік, на вулиці у собак свято, сидять біля мисок шалені від щастя, стільки їжі за рік не бачили.
Інших знайомих діти з Німеччини пишуть: вдома мама померла. Ні попрощатись, ні поховати не зможуть, все далеко. Знайшлася родичка, поховала.
Дочка знайомого пише: тато помер. І мама, і тато її із проблемами психіки. Мама давно, а тато у війну захворів. За рік помер, поховали.
Іншу теж дуже близьку людину не довезли до кордону. Помер. Я намагалася уявити, як його дружина була з цим горем? Що робила, куди зверталася? Жах просто.
Ось і реву. Це не всі біди, звісно, їх чимало. У всіх горя багато. А хочеться не плакати, а радіти і жити”.

Звісно, жителі міста і громади могли б жити і радіти, якби в нашу країну не вторглася дика і безжальна орда. Тож поки що нам доводиться жити сподіваннями на перемогу і визволення нашої рідної землі.

Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!