РФ під час великої війни систематично викрадає та знищує унікальні об'єкти культурної та історичної спадщини на Херсонщини та в інших регіонах України. Поки точні масштаби цієї біди визначити неможливо. Втім, численні факти таких злочинів вже відомі.
Про наслідки окупації та злочини росіян а також складнощі фіксації руйнувань та викрадень – у статті РБК-Україна.
Призначений Росією гауляйтер окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо час від часу заявляє, що російська армія знову захопить Херсон. Напередодні нового 2025 року він вчергове повторив цю тезу, звертаючись до тих херсонців, хто, за його словами, “чекає визволення”.
Але, насправді, ні про яке "піклування про людей" не йдеться. Окупація – це в першу чергу пограбування та руйнація всього, що належить до української культурної та історичної спадщини. І призначений окупантами наглядач не може про це не знати.
Пошкоджені кургани і окопи на місці давніх городищ
Херсонська область є центром південної степової зони України. Вона буквально насичена археологічними пам'ятками практично всіх епох. В херсонських степах досі височіють кургани, які датуються періодом від часів енеоліту до середньовіччя.
За даними Херсонської обласної інспекції охорони пам’яток, на цій території зосереджено 308 курганів. Моніторинг руйнувань археологічних пам'яток на окупованих територіях Херсонщини, який провів Кримський інститут стратегічних досліджень, продемонстрував, що майже всі кургани заввишки два метри наразі пошкоджені.
Як пояснюють спеціалісти, у більшості курганних насипів протягом окупації були влаштовані російські вогневі точки. Для цього на верхівках споруд були викопані глибокі котловани, які добре видно на знімках. При цьому поховання, які можуть бути на будь-якій глибині, ймовірно зруйновані або пограбовані.
До прикладу, Ягорлицьке поселення – пам’ятка археології національного значення, що знаходиться поблизу села Іванівка Чулаківської територіальної громади Скадовського району Херсонської області. Поселення є колонією іонійських греків, яке датується VI ст. до н. е.
Його мешканці займалися бронзоливарним, залізоробним виробництвом та скловарінням та забеспечували своїми виробами скіфське населення степової зони Північного Причорномор’я.
Протягом окупації з березня 2022 року на території городища в культурному шарі були вириті окопи та бліндажі окупантів, влаштовано склад боєкомплекту. Імовірно, площа стародавнього поселення наразі замінована й частково затоплена водами Каховського водосховища.
Олешківська січ у зоні затоплення
Кримський інститут стратегічних досліджень є громадською організацією, яка фокусується на дослідженнях стану захисту об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях України.
У 2023-2024 роках експерти інституту були залучені до розробки міжнародних політик – Дослідження для Комітету CULT – Захист культурної спадщини від збройних конфліктів в Україні та за її межами, а також прийняли участь у розробці резолюції "Протидія стиранню культурної ідентичності в час війни та миру", яка була прийнята ПАРЄ.
Також вони долучилися до написання великого дослідження "Затоплено війною", присвяченого широкому аналізу збитків від підриву Каховської ГЕС.
Руйнація Каховської ГЕС, яка сталася в ніч на 6 червня 2023 року, потребує окремої уваги. Крім очевидних наслідків гуманітарного, соціального, економічного та екологічного характеру, підрив окупантами цієї гідротехнічної споруди спричинив колосальні збитки об'єктам культурної спадщини, розташованим в регіоні.
Один з них – Олешківська січ, яка функціонувала у період з 1711 до 1734 років. Цей адміністративний і військовий центр запорозького козацтва знаходиться на східній околиці окупованого міста Олешки і являв собою правильний чотирикутник з ровами й валами заввишки 1,5 метра.
На захід від центру стояла церква Покрови Пресвятої Богородиці, зроблена з очерету, біля якої був цвинтар і криниця, де ніколи не замерзала вода. Після того як росіяни підірвали Каховське водосховище, в результаті чого було затоплено великі території в нижній течії Дніпра, місто Олешки, де колись була розташована славетна козацька Січ, опинилося в зоні затоплення.
За даними Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури, було повністю затоплено 78 нерухомих історико-археологічних пам’яток, а також монументально-мистецьких споруд.
Зруйновані пам'тки Бериславщини
14 червня 2024 протягом дня на населений пункт Зміївка Бериславського району було здійснено дронову атаку. В результаті руйнувань зазнали житлові будинки та культові споруди, як то Німецька Євангелічно-лютеранська кірха святого Петра і Павла. Споруда повністю згоріла.
Цей випадок можна було б прийняти за випадковість, аде буквально за кілька тижнів атаки зазнала інша культурна споруда села Зміївка. Мурована кірха в ім'я апостола Іоанна, яка була збудована як лютеранський базилікальний храм у 1885 році для шведських поселенців, 1 липня 2024 року зазнала трьох ударів дронами окупантів. Через це виникла пожежа. Вигоріло все внутрішнє оздоблення та покрівля храму. Також була пошкоджена дзвіниця.
Варто зауважити, на території церкви було встановлено пам'ятний знак репресованим шведам і німцям, яких переслідувала радянська влада в 1937-1938 роках, а також пам'ятний знак з нагоди річниці заснування та заселення села Зміївка шведськими колоністами.
Ці об'єкти культурної спадщини, як і пам'ятні знаки жертвам Голодомору, були нагадуванням про злочини радянської влад проти мешканців Херсонщини. А, отже, їх руйнація мала для окупантів не стільки військове, скільки ідеологічне значення.
Скільки об'єктів культурної спадщини викрали з Херсонщини
За даними Головного управління розвідки України, підтверджено викрадення 785 об'єктів культурної спадщини з території Херсонщини. Проте реальна кількість викраденого набагато більша. За період окупації були пограбовані Херсонський краєзнавчий та художній музеї, зруйнований Бериславський районний музей, а експонати Каховського музею вивезли до окупованого Генічеська.
31 жовтня – 4 листопада 2022 року відбулося вивезення колекцій Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка до тимчасово окупованого Криму. В пограбуванні, яке тривало 4 дні, крім російських військових та ФСБ було задіяно велику кількість найманих працівників.
Також спеціально приїхали 10 науковців з Російської Федерації. Що примітно, вивезення експонатів здійснювалося гуманітарними вантажівками Iveco. А це саме по собі є порушенням правил ведення війни.
Повне пограбування фондів і експозиції стало можливим "завдяки" музейним співробітникам. Майже всі вони, крім директорки, пішли на співпрацю з окупантами. За інформацією Кримського інституту стратегічних досліджень, з майже 14 тисяч творів мистецтва, які зберігалися в Херсонському художньому музеї, викрадено було більше 10 тисяч найцінніших експонатів.
Підтримай редакцію: переходь на головну сторінку і підтримай команду. Дякуємо, що ви з нами!
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
