2 лютого за новим церковним календарем віряни відзначають Стрітення Господнє. До переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар, це свято відзначали 15 лютого.
Традиції і значення свята
Стрітення Господнє - одне з найбільших християнських свят. Воно входить до переліку дванадесятих свят, які приурочені важливим подіям у житті Ісуса Христа. На Стрітення віряни вшановують зустріч Сина Божого Ісуса Христа з людьми. Згідно з церковними переказами, саме цього дня Діва Марія та її чоловік Йосип принесли новонародженого Ісуса до храму, щоб подякувати Господу.
У старослов'янській мові "стрітення" означає "радість" або ж "зустріч". Тому саме так називається свято. Його історія сягає своїм корінням III-IV століть. У той час вперше зустрічаються у творах згадки про святкування Стрітення. Однак, офіційно у Візантійській імперії свято визнали у 542 році під час правління імператора Юстиніана.
Народні вірування
Аналогічне до Стрітення свято відзначали на українських землях ще в дохристиянські часи. Тоді його називали Громовиця, Стріщення або Зимобір. У народі кажуть, що цього дня зима відходить, а літо вступає у свої права. При цьому вони зустрічаються і сперечаються між собою. Тому часто в цей період може різко змінюватися погода. За повір'ям, якщо ввечері потепліло, то виграло літо і воно залишиться панувати вже до наступної зими.
Із приходом на українські землі християнства, давнє свято переплелося з новим. З'явилися також нові традиції. Зокрема, цього дня віряни обов'язково йдуть до церкви.
На Стрітення Господнє традиційно освячують воду та свічки. Останні називають "громичними". Є традиція запалювати їх під час грози, щоб вберегти своє життя і худобу.
Воду потрібно набрати до нового посуду, який ще не використовувався. Посудину з освяченою водою потрібно принести додому й берегти. Вірять, що вона має цілющу силу і здатна лікувати хвороби.
Стрітенські свічки відрізняються від тих, які освячують в інші дні року, і вони є символом освітлення та богоявлення.
Стрітенська свічка: як використовувати
Важливо пам'ятати, що Стрітенську свічку, як і будь-яку церковну свічку, можна запалювати лише під час молитви та в особливих випадках. Також її не можна виносити з будинку, куди її принесли з храму 2 лютого, та передавати іншим людям (особливо цілителям, чаклунам та бабкам - це святотатство та блюзнірство щодо святині).
Якщо не порушувати цих правил, то можна пізнати особливу благодатну силу Стрітенської свічки та швидко отримати те, про що ви просите у своїй молитві.
Потрібно запалювати Стрітенську свічку:
- коли молитеся про розв'язання важливих життєвих проблем (купівлю нерухомості чи машини, вибір професії чи супутника життя);
- коли хвороба долає вас або членів вашої родини;
- при скорботі та печалі;
- якщо відчуваєте неспокій на душі;
- щоб захистити дім від удару блискавки під час грози;
- щоб позбавити дитину від переляку;
- щоб обкурити оселю та господарські споруди, коли потрібно уберегти себе та худобу від хвороб та нещасть.
Обходити житло зі Стрітенською свічкою потрібно, починаючи з зовнішнього боку вхідних дверей (порога): візьміть її у праву руку, запаліть, обведіть свічкою двері й лише потім увійдіть всередину. Рухайтесь від кута до кута з правого боку.
Що не можна робити у Стрітення
Священнослужителі наголошують, будь-які негативні емоції затьмарюють суть свята. Щоб не згрішити, не можна:
- сваритися;
- кричати на когось;
- ображати інших;
- лихословити;
- злитися;
- заздрити;
- пліткувати;
- обмовляти когось.
У цей день важливо проявляти милосердя та допомагати ближнім. Тому не можна відмовляти в допомозі нужденним. Попри те, що Стрітення вважається днем обрядів, церква засуджує будь-які форми ворожінь чи магії.
Крім того, не можна переїдати та зловживати алкоголем — стіл у цей день має бути скромним, а надмірне споживання їжі та напоїв вважається недоречним.
Народні заборони
Також існують народні заборони на Стрітення Господнє, яких українці дотримуються з покоління в покоління. Вважається, що у це велике церковне свято не можна:
- займатися важкою фізичною працею, якщо вона не робиться безоплатно для блага інших людей;
- починати будь-які будівельні чи ремонтні роботи;
- займатися хатніми справами, прибиранням — прибирати оселю необхідно за день до свята, а в Стрітення краще присвятити час спілкуванню з близькими або молитвам;
- займатися рукоділлям (шити, в'язати, вишивати тощо);
- лагодити одяг або побутові прилади;
- вирушати у далеку дорогу — подорож може скінчитися несподівано та погано;
- починати нові справи;
- організовувати переїзд;
- виливати освячену на Стрітення воду.
