Російський пропагандист Ярослав Стремоусов - пасинок відомого херсонського колаборанта Кирила Стремоусова. Нині він активно просовує наративи "русского міра" і світиться у відомих кремлівських медіа та шоу-програмах.
Як росіяни «вирощують» нового проросійського блогера — в матеріалі «Детектора медіа».
Навчається в університеті ім. Жириновського
Справжнє прізвище 20-річного Ярослава Стремоусова — Розміровський, але для більшої впізнаваності з лютого 2025 року він став підписуватися прізвищем свого більш відомого вітчима Кирила Стремоусова — херсонського колаборанта, який нібито загинув у автокатастрофі у 2022 році.
Ярослав працює у пресслужбі очільника окупаційної адміністрації Херсонщини Володимира Сальдо, і віднедавна почав розвивати ютуб- і телеграм-канал. Він є студентом «Університету світових цивілізацій ім. В. В. Жириновського», де навчання йому проплатив нинішній лідер ЛДПР Леонід Слуцький. Якщо когось теж здивувало існування такого університету, то він був заснований у Москві самим Жириновським у 1999 році.
Блог Стремоусова-молодшого існує лише декілька місяців, але його автор уже став членом Союзу журналістів Росії. Про підтримку з боку росіян він говорить сам в одному з інтерв’ю на каналі «Соловйов Live»:
«Я буду продовжувати справу батька. І вже почав це все реалізовувати, але мені, зрозуміло, потрібна допомога, потрібна аудиторія, яка буде стежити за мною».
Аудиторія у блогера дійсно поки що невелика, але глядачів намагаються приманити пропагандистами трохи вищої ланки, які приходять до нього на етери. Розкручують Стремоусова і російські медіа, зокрема, ТАСС, «Царьград» і мережа Олександра Малькевича — росіянина, відповідального за медіа на українських окупованих територіях.
Як «Голос без обличчя» став медійною персоною
Прізвище Стремоусова Ярослав узяв не одразу. Спочатку створені у січні 2025 року телеграм-канал та ютуб-канали були анонімними й називалися «Голос без обличчя». Це були випуски новин із закадровою начиткою або інтерв’ю, де по відеодзвінку транслювався лише гість. Здебільшого Ярослав спілкувався з блогерами-колаборантами Олександром Семченком і Дмитром Васильцем.
Але довго ховатися Ярослав не став. 18 січня у нього взяв інтерв’ю ведучий «Соловйов Live» і засновник багатьох медіа на окупованих територіях Олександр Малькевич, а в лютому Стремоусов дав інтерв’ю ТАСС.
У обох відео він розповів про причини та мету створення блогів: «Чому вирішив зайнятися журналістикою? Ну, по суті, я не мав вибору. Я просто мав продовжити справу свого батька. Він постійно говорив про те, що якщо він не встигне щось зробити, це дороблять його діти. Відповідно, війна не закінчена, залишилися невиконані цілі, і я як його син мав просто зайнятися цим, намагатися доносити правду людям на нашій території, на окупованій території (так пропаганда називає вільну частину України — “ДМ”), загалом усім, бо західна пропаганда дуже добре працює, і, відповідно, їй протидіяти потрібно постійно».
Ютуб він називає ворожим майданчиком, але спеціально створив там канал, аби давати можливість висловлюватися вже заблокованим пропагандистам: «Багатьох із наших лідерів думок забанили на ютубі, вони там недоступні. Але в такому форматі вони можуть існувати та, відповідно, я як нова особа, ще свіжа, ще не забанена, можу це все робити. Ось тому в мене бувають дуже цікаві гості іноді».
Мріє побачити Херсон російським
17 лютого він остаточно вийшов з тіні, виклав на ютубі відео, де розповів про початок «журналістської діяльності» та перейменував канал на «Ярослав Стремоусов». У цьому ролику він знову згадав про Кирила Стремоусова, за яким у російській пропаганді вже закріпився образ «борця за Росію» та «голосу російського Херсона»: «Кирило Стремоусов був справжнім лідером. Він міг запалити натовп і повести його за собою».
Хоча Стремоусов-старший міг зібрати людей лише на фейкові трансляції в ютубі, або на мітинги — за допомогою ФСБ. Син його каже, що мріє побачити Херсон російським і просить людей у коментарях написати, про яких «видатних» особистостей їм хотілося б послухати наступний випуск — про Сальдо чи про Юрія Подоляку.
Серед коментаторів виявилося чимало людей, які зауважили, що якщо він обрав шлях батька, то і закінчити може так само.
Телеграм-канал він перейменував із «Голосу без обличчя» на «Ярослав Стремоусов» 12 березня. Але попри відоме прізвище й усі намагання російських медійників «розкрутити» хлопця, його контент важко назвати популярним. Якщо в телеграмі у нього понад 1600 підписників, то на ютубі, станом на березень 2025 року, немає ще й тисячі, а відео в кращому випадку набирають сотню переглядів.
"Династія" Стремоусових
Про свої стосунки з Кирилом Стремоусовим Ярослав розповів у інтерв’ю Олександру Малькевичу. За його словами, мати Оксана почала стосунки з Кирилом, коли Ярославу було 7 років. Прізвище Розміровський він отримав від родини матері, а про біологічного батька ні Оксана, ні Ярослав ніде не згадують. Хоч Ярослав не є Кирилу рідним сином, Малькевич усе одно називає його «представником династії Стремоусових». Загалом у родині шестеро дітей, Ярослав є найстаршим.
«Я в дитинстві був дуже плаксивою дитиною, мене було легко образити. І найважливіше, чого мене навчив Кирило, це те, що я не повинен нічого боятися, і маю вміти постояти за себе як чоловік. Я спостерігав за ним, як він виступає, помічав усілякі ораторські навички. Він повноцінно навчити мене цього не встиг, але якісь ази все одно я в нього перейняв», — розповів блогер.
Ярослав бере участь у заходах, присвячених пам’яті вітчима. Наприклад, у 2023 році до річниці гибелі Кирила Стремоусова росіяни зняли про нього фільм, у якому також знялися Ярослав та інші діти Стремоусових.
Наприкінці минулого року окупаційна влада навіть зробила виставку, присвячену старшому колаборанту, де були експоновані його особисті речі та фотографії. Ярослав також був присутній на відкритті виставки. «На заході діти дізналися про життя людини, яка зробила величезний внесок у розвиток не тільки своєї малої батьківщини, а й усієї Росії», — так зараз школярам на окупованих територіях розповідають про Стремоусова. Про його реальні прижиттєві досягнення, бійки, випадки стрілянини, участь у сектах і поширення конспірології, можна прочитати за посиланням.
Хто привів Росію в Херсон
Родина Стремоусових ніколи не приховувала своїх проросійських поглядів. Наприклад, вони неодноразово відвідували Крим після окупації, а Оксана Стремоусова взагалі вважає, що саме Кирило «привів Росію у Херсон».
Але все ж на дітей до окупації ще могла впливати освіта в українських школах. Зокрема на сайті Херсонської бібліотеки імені Дніпрової Чайки, де Оксана працювала завідувачкою, досі є есе Ярослава Розміновського з 6 класу, де він українською мовою описує книгу українського письменника Антона Санченка «Левантійські канікули». Він пропонує письменнику піти разом за чотири моря, пройти тими ж портами, що герої книги, та написати разом нову книжку й почати її словами: «Кожен двадцятий моряк у світі — українець».
Зараз Ярослав себе українцем не вважає. Родина живе в окупованому Криму, Оксана проводить у школах «уроки сімейних цінностей», а також розповідає про «героїзм» свого загиблого чоловіка. Про це вона також розповідала Малькевичу на каналі Соловйова. Також додала, що Ярослав одружився у 19 років і є справжнім сім’янином.
Інший син Кирила Стремоусова — Златомир вступив у «юнармійський загін» імені свого батька, який було створено у 2023 році в окупованому селі Щасливцевому на Арабатській стрілці.
Враховуючи увагу російської влади до цієї родини, цілком імовірно, що з часом імена всіх дітей загиблого при незрозумілих обставинах місцевого антиваксера й авантюриста можна буде почути у політичних токшоу або помітити у списках російських політичних партій.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
