На Курщині під час виконання бойового завдання загинув військовий з Херсонської області Анатолій Павленко. Його поховали у Миколаєві, на могилі тепер завжди лежать його улюблені батончики "Твікс".
Історію Анатолія журналістам Української правди розповіли його мама, дівчина та друзі.
З дитинства захоплювався спортом
Анатолій Павленко народився 24 червня 2004 року в селі Микільське Дар'ївської громади на Херсонщині, поруч з узбережжям річки Інгулець.
Він був другою дитиною в багатодітній сім’ї – з ним росли на два роки старша сестра і на два роки молодший брат.
"Як усі діти – шебутний, бешкетний. З братом і сестрою, бувало, сварилися, але якщо хтось їх ображав, він заступався. За своїх завжди стояв горою", – згадує його мама Тетяна.
Толік зростав на вулиці Тельмана, навчався в школі на вулиці Леніна. Середовище, у якому він ріс, не формувало виняткового патріотизму – це було звичайне село півдня, діти якого тішилися дрібними пустощами.
З дитинства Анатолій захоплювався спортом. Разом із друзями освоював паркур - подолання перешкод. Біг, турніки, штанги, бокс – це були рутинні заняття для хлопця.
Вчителі казали: "З тебе ніхто не виросте"
Уроки Толік не любив – річка й місток, де можна розважатися з друзями, приваблювали його значно більше, ніж шкільний клас.
"У дитинстві Толік був добрий, непосидючий, завжди шукав якоїсь двіжухи. У школі не дуже добре вчився, його часто викликали до директора. Вчителі казали: "З тебе ніхто не виросте"... А виріс герой. Ми – єдині з наших шкільних знайомих, хто пішов захищати Батьківщину", – розповідає його побратим з позивним Льова.
24 лютого 2022 року російські військові зайшли в село Микільське. Тоді хлопцю було 17 років. З першого дня він почав допомагати українським військовим: ходив селом і фотографував російські танки, передавав координати техніки військ РФ.
"Може, коли ми жили в окупації, він побачив, що росіяни творять. Вони з друзями привозили продукти в село, їздили через блокпости. То росіяни і автомати на них наставляли, і забирали продукти. Думаю, тоді у нього всередині щось визріло. Він казав "Мам, я хочу, щоб сестра жила у спокійній, мирній країні", – згадує Тетяна.
Освоїв спеціальності кулеметника і водолаза.
Аби уникнути примусової мобілізації на захопленій Росією території Анатолій виїхав до Латвії, де йому виповнилось 18 років. Пізніше він вирішив повернутися в Україну та підписати контракт. Близько року мама відмовляла сина від служби, але у вересні 2023-го, коли сім’я евакуювалася з Херсонщини у Миколаїв, він пішов служити.
Анатолій Павленко долучився до 73-го морського центру спеціальних операцій – частини спеціальної розвідки ССО ЗСУ. Спочатку він проходив навчання за кордоном й отримав дві спеціальності: кулеметника і водолаза.
Через юний вік спершу отримав позивний "Буся", але потім став "Твіксом", бо дуже полюбляв ці солодощі.
Мріяв одружитися під час відпустки
Водночас він був дуже сімейним хлопцем, згадує мама Тетяна. Обожнював свою 3-річну сестричку Єву, а з коханою дівчиною Вікторією хотів створити сім’ю.
Якось Віка пожартувала, що хотіла б отримати обручку, коли зробить гарний манікюр. І в січні 2025 року, перед останнім завданням, "Твікс" написав: "Роби манікюр. Я повернусь у відпустку, і ми обов’язково одружимось".
Після лікування 6 січня він вирушив на Курщину, а 16 січня – перед самим виходом на важливе завдання – востаннє зателефонував мамі.
Група Анатолія потрапила під масований артобстріл. Побратими затягнули його в укриття, надали першу допомогу, але поранення були несумісні з життям. 18 січня його сім’ї зателефонували й повідомили про загибель.
"Я знаю, що там була дуже велика кількість FPV-дронів. Артобстріл, у якому було застосовано дуже багато озброєння. Можна сказати, що Толік своїм тілом прикрив хлопців, бо всі уламки полетіли в нього. Йому просто не пощастило", – каже побратим з позивним Філя.
У памʼять про коханого Віка записала пісню, бо він підтримував її любов до музики. Втрата по-особливому обʼєднала її з мамою Толіка.
Анатолія поховали у Миколаєві. На його могилі тепер завжди лежать його улюблені батончики "Твікс".
Микільське (в минулому — Репринка) — село у Дар'ївській сільській громаді Херсонського району. До складу Микільської сільської ради входили села Микільське та Понятівка. Населення до війни становило 2575 осіб.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
Ваші відповіді допоможуть краще зрозуміти суспільні настрої та очікування щодо майбутнього міста.
