У картинній галереї Нової Каховки проходить виставка робіт місцевої художниці Інни Москаленко – у дівоцтві Рашевської. Вона – із династії відомої в місті родини Рашевських. Усі вони наділені неабиякими здібностями. Серед них – деревник, архітектор, художники. Сестра Інни Аксинія Рашевська – теж художниця, довгий час працювала директором галереї. З директором школи мистецтв Галиною Ходос вони однокласниці і подружки.
Минулого тижня у галереї відбулася зустріч Інни Москаленко з шанувальниками її творчості.
Італія дала їй свободу
– 10 років тому в картинній галереї вже була виставка творів Інни Москаленко та Аксинії Рашевської «Два кольори», – каже директор галереї Олена Михайленко. – Інна тоді поїхала до Італії. Я вже була знайома з роботами її вихованців зі Станції юних натуралістів. Оксана приносила її роботи на традиційну виставку бієнале. Тому Інна завжди була з нами.
Інна Москаленко народилася у Новій Каховці. Закінчила Одеське художнє училище ім. Грекова. Вона за фахом художник-кераміст. Сама робила плитку, розчин, запікала вироби. Каже, досі у них вдома стоїть піч.
12 років тому вона поїхала в Італію на заробітки, оскільки не могла знайти пристойну роботу вдома. Працювала в італійських родинах.
– Саме Італія зробила добру справу – дала їй свободу, – продовжує Олена Михайленко. – Дітей уже випустила у світ, треба було заробляти гроші. Знайомилася з художниками, шукала по інтернету, які де виставки проходять. Я порівнюю її роботи 10-річної давнини з нинішніми і бачу, що відбувся дуже великий зріст. Тоді були картини дещо одноманітними, а зараз вони надзвичайно яскраві. З’явилися у роботах жіночі образи. Цікава серія картин про Венецію.
На зустрічі з художницею було багато дітей
Там глина під ногами
– Я народилася, бо мої батьки любили одне одного, – каже художниця. – Мистецтву я почала вчитися у тата. А потім поїхала в Херсон до Віктора Михайловича Тропинка. Нас з Галею Корнієнко там учили малювати натюрморти. Так підготували до вступу в училище. Спеціалізувалася по кераміці.
Після училища вона не могла знайти роботу за фахом, бо у той час заводи розвалювалися. Інна повернулася додому. Влаштувалася у Новокаховську школу мистецтв викладачем. Каже, що всю себе віддавала дітям, на творчість часу не залишалося. Як поїхала в Італію на заробітки, з’явився вільний час.
– Кум коли проводжав, сказав: «Та там глина прямо під ногами. Це те, що тобі треба».
«Малювати треба свічечкою»
– Так воно і сталося, – посміхається Інна. – Приїхала, дивлюся – глина. Зовсім безплатно. І давай щось ліпити.
Згодом вона потрапила до однієї родини, у якої в домі висів портрет «Мадонни» Ботічеллі. Вирішила його перемалювати. Вийшло непогано. Почала у вільний час малювати. Познайомилася з місцевими художниками, брала участь у виставках і вернісажах в арт-кафе і галереях.
– Малювала, коли траплявся вільний час – увечері, вночі. Хоча це було нечасто. Ця виставка – труди мого десятиліття. Але це тільки третина того, що я створила в Італії. Дві частини знаходяться вдома. Є ще роботи в приватних галереях. Чимало картин я подарувала, – розповідає Інна Москаленко.
Картини Інни Москаленко
Художниця виконала чимало робіт по оформленню у місті. Робила розписи у школах №6 та Дніпрянській та інших місцях. З дітьми створювала панно і композиції з природного матеріалу, декоративно розписаної кераміки.
– Це не продається, – каже Інна про свої роботи. – Це творчість. Кожна річ створена в одному примірнику. Це продаватиметься через 200 років – коли стану знаменитою, – сміється мисткиня. – Художник помирає, твори залишаються.
Проводить дітей по виставковій залі, розповідаючи про свої картини.
– Оці роботи з Італії – акварель. Малювати треба свічечкою, – ділиться секретами. – Тут червоний колір не лягає. Для акварелі шукайте аркуш, щоб був шершавий. Для зображення архітектурних споруд треба правильно вибрати композицію. Художник обирає момент, який йому подобається найбільше. Підкреслює найважливіше. А от кольорова графіка виконується за допомогою гелевої ручки. Дуже люблю малювати квіти.
– Інна Москаленко – надзвичайно талановита, – каже колишній директор Дніпрянської школи Тетяна Ракша. – Хочу звернути увагу на її щедрість і безкорисливість. Вона лишила чимало розписів у нашій школі. Є її роботи у шкільній картинній галереї. Вела художній гурток, діти її любили. Я знаю усю сім’ю Рашевських, ходжу до них у гості. Вони відкриті і щирі.
Це перша персональна виставка Інни Москаленко. На ній виставлена 61 робота. Відвідати її можна до 5 червня.
Фото: Олександр Гунько
