У кожного, хто виїхав або залишився в окупованій Новій Каховці, є щось таке, що зберігається вже не як продукт, а як пам’ять. Те, що раніше здавалося звичним — баночка соусу «Чумак», пляшка кримського шампанського «Новий Світ», сіль з Бахмута чи коньяк «Таврія» — тепер стало особистими реліквіями.
Після окупації та втрати заводів і виробництв, які ще з 2014 року почали зникати після захоплення Криму, ці прості речі перетворилися на символ дому. Їх зберігають роками — вивозять із собою або залишають вдома, чекаючи головного свята — Перемоги.
«Вранці поставив варити холодець, а сіль закінчилась. Заїхав у магазин — купив усе, крім солі… Ну, є вдома сіль, але поїхав ще раз за сіллю», — ділиться один із мешканців.
«А, це моя сілька. Бережу», — відповідає йому інша.
Це не просто звичка. Це — нова традиція. Люди зізнаються: рука не піднімається відкрити банку кетчупу «Чумак» чи пляшку коньяку «Борисфен».
«Так, раніше для нас це все було звичайним. Просто продукти, які ми їли щодня. А тепер це — реліквія. Не дороге в грошах, але дороге в пам’яті. Як було добре», — пише жінка.
Окрема історія — кримське шампанське «Новий Світ» чи «Артемівське»... У деяких родинах з 2014 року воно стало символом очікування. На кожне свято пляшку ставлять на стіл, але не відкривають. Вже 11 років. Вона чекає лише одного свята — Перемоги.
Те саме й з коньяками новокаховського заводу «Таврія».
«Ох… Борисфен… Не пийте! Це вже історія і раритет…» — пише користувачка.
«Ех… Мені б хоч 30 грамів. Напевно, розтягувала б задоволення на весь вечір», — відповідає інша.
Люди сумують за знайомим смаком:
«Жаль, випитий весь таврійський коньяк. 100 грамів не завадило б…»
«Я вас розумію…»
Зараз українська сіль майже не добувається — є лише у Дрогобичі, і тієї не вистачає. Тому стара пачка з бахмутською сіллю стала для багатьох раритетом у домашній колекції.
«Це вже музейні експонати. Ось де запасливі люди. І випити, і закусити. Молодці. Бережіть до Перемоги», — пише читач.
І таке пишуть десятки. Смак мирного життя, українського півдня. Те, що було зруйновано. Але що живе у пам’яті — і залишиться. Бо святкова пляшка ще не відкрита. І борщ ще дочекається своєї солі.
Головне свято — попереду.
Світлини новокаховчан із телеграму.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
