Морський піхотинець Дмитро Чорний провів у полоні РФ понад три роки. Він повернувся в Україну рамках обміну 19 квітня, і наступного ж дня освідчився своїй коханій Діані. У весь цей час дівчина чекала на Дмитра, писала йому листи і боролася за його звільнення.
Історію захисника розповіли у The Guardian.
Навчався у Херсоні, воював у Маріуполі
Дмитро Чорний із міста Кропивницького ріс із бабусею й дідусем: батько залишив його у два роки, мати – у сім. Коли юнакові було 15 років, він почав зустрічатися з 16-річною Діаною Шикот. Вона якось попросила його провести її додому
До морпіхів Дмитро Чорний приєднався наприкінці 2021 року, відмовившись від кар’єри юриста. Після навчання у Херсоні його відправили на дев’ятимісячне відрядження під Маріуполь.
24 лютого 2022 року о 4-й ранку Росія почала обстрілювати місто, і бригада Дмитра однією з перших вступила в бій. Згодом він із побратимами опинився на "Азовсталі". 12 квітня українським захисникам наказали скласти зброю.
Забути все
Спочатку його утримували в Оленівці, далі – в Камишині (Росії). Там полонених українців били палицями, електрошокерами, тримали в карцерах, змушували вчити гімн Росії та "Катюшу", бити за найменший рух або слово. Інколи – цькували на них собак.
У камерах на 4 осіб росіяни розміщували 10 полонених. Там не можна було піднімати голову чи розмовляти. За вікном – лише звуки радіо з російською пропагандою.
Найстрашніші тортури відбувались під час допитів: мішок на голову, електричні дроти до пальців, удари шокером між ніг. Зрештою, чоловік "зізнався" в тому, чого не робив, – просто щоб вижити.
«Найперше правило — забути, що ти колись був громадянином, — сказав Чорний про те, як пережити полон. — Забудь про свою дівчину, забудь про своїх бабусю та дідуся, повністю відокремся від свого минулого. Тобто, ти ніколи там не був, ти народився в полоні, ти живеш у полоні».
Контур серця
Увесь цей час чоловік не мав жодного зв’язку з коханою, хоча вона йому тиждень за тижнем надсилала листи. Упродовж перших двох років жоден з них не потрапив до Дмитра.
Але за кілька місяців до обміну охоронець таки передав йому складений клаптик паперу. Ще до того, як розгорнути його, Дмитро побачив намальований контур серця – і розплакався. Сльози самі полилися по його щоках.
Наступного дня після обміну боєць освідчився коханій у рідному Кропивницькому, а тиждень тому пара одружилася.
Зараз Дмитро Чорний проходить реабілітацію. Каже: фізично почувається добре, а душевні рани загояться з часом. З часу повернення з ним працювали троє психологів.
"Із частковим успіхом", – зізнається він.
Адаптація до реального світу після трьох років знущань у полоні є непростою.
Діана запевняє, що коханий залишився таким, яким був під час їхньої останньої зустрічі 1 січня 2022 року.
"Для мене він не змінився", – каже дівчина.
Фото: Юлія Кочетова/The Guardian
