Аграрії з посушливого півдня б'ють на сполох: погода знищує посіви. Якої допомоги потребують фермери і збере ли Україна достатньо озимих для власних потреб?
Ситуацію аналізує "Економічна правда".
Втрати фермерів
У червні в Україні почали збирати врожай озимих пшениці, ячменю, гороху та ріпаку. Першими у поля вишли аграрії південних регіонів. До кінця червня на Дніпропетровщині, Одещині та Миколаївщині вдалося зібрати понад 188 тис. тонн зерна із 74,3 тис. тонн. га земель, йдеться у даних Міністерства аграрної політики та продовольства. Загалом в Україні озимими культурами засіяно понад 6 млн. га.
У 2025 році поряд із воєнними ризиками справжнім випробуванням для агросектору стала несприятлива погода. Через неї втрати врожаю фермерів деокупованої Херсонщини сягнули 1 млрд грн. Чи вплине це на продовольчу безпеку країни та яку підтримку хочуть і можуть отримати від держави постраждалі?
Погіршення прогнозів
У 2025 році валовий збір озимих зернових культур у країні очікується на рівні 22 млн тонн, прогнозує Інститут аграрної економіки. Це на 9% менше, ніж у 2024-му. Озимої пшениці зберуть близько 19 млн. тонн, ячменю – 2 млн. тонн, жита – понад 220 тис. тонн. тонн. Урожай озимого ріпаку прогнозується на рівні 3,3 млн. тонн.
Експерти вважають, що врожай озимої пшениці зменшиться на понад 8%, ріпаку – на 7%, ячменю – на 16-17%. Водночас очікується, що обсяги збирання жита зростуть на 2%. "Цих обсягів достатньо, щоб забезпечити власні потреби та утримати експортний потенціал країни на достатньому рівні", – наголошують в інституті.
"Було багато аномальних подій, які не сприяли формуванню високих показників урожайності: посуха осіни, недостатнє зволоження та морози навесні, які пошкодили більш чутливі культури, зокрема ріпак", – каже керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин
Ситуація на Херсонщині
Ситуація на полях у деокупованих районах Херсонщини є критичною. За даними Всеукраїнської аграрної ради, втрати врожаю зафіксовані на площі понад 55 тис. га, що у грошовому еквіваленті перевищує 1 млрд грн.
У вирі несприятливих подій опинилися землі Ігоря Йосипенка , керівника підприємства "Злато Таврії", що у Бериславському районі на Херсонщині.
Ігор Йосипенко.
"Наше господарство зазнало суттєвих втрат, спричинених тривалими природними аномаліями: весняними заморозками, критичною посухою та дефіцитом ґрунтової вологи. Ці фактори посилилися на тлі обмеженого доступу до зрошення внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції", – розповідає Йосипенко.
За словами аграрія, на землях підприємства загалом знищено понад 1 900 га ранніх зернових та олійних культур – 30% від загального обсягу посівів озимини. Зокрема, загинуло майже 200 га ячменю, 1 400 га пшениці та 300 га ріпаку.
Що робити
З огляду на критичність ситуації 20 аграрних асоціацій звернулися до уряду за підтримкою у вигляді виплат на гектар. У Мінагрополітики відповіли, що у держбюджеті на це немає коштів, але аграріям доступна програма пільгового кредитування "5-7-9%". Вона діє і для бізнесу на прифронтових територіях.
Також прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив , що він поставив завдання Мінагрополітики розробити механізм компенсації для аграріїв, які самостійно відновлюють меліоративні системи, за прикладом компенсації за розмінування.
Попри складнощі, агросектор Херсонщини не опускає рук. "Ми вже готуємося до сівби 2025-2026, яка стартує менше ніж за два місяці. Як і чим сіяти – питання відкриті, але ми впевнені: будемо сіяти", – резюмував Йосипенко.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
