За час чинної каденції 145 депутатів міських рад облцентрів України (12,5%) достроково припинили повноваження. 71% із них написали особисті заяви про складання мандатів; ще 10% обіймали посади, несумісні з депутатством; 12, на жаль, померли; і лише 10 позбавили повноважень їхні партії. Жодного обранця з кінця 2020-го й до травня 2025-го не відкликали самі виборці.
Про це йдеться у розслідуванні руху "Чесно".
Партійний імператив
Партійний імперативний мандат застосовували у восьми міських радах: Вінницькій, Запорізькій, Луцькій, Одеській, Полтавській, Ужгородській, Харківській та Черкаській. Своїх представників відкликали такі політсили: “Слуга народу”, “Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, ВО “Свобода”, “Партія простих людей Сергія Капліна”, “Блок Кернеса — Успішний Харків!”, “Українська стратегія Гройсмана”, “Партія Володимира Буряка «Єднання»” та заборонена нині в Україні “Партія Шарія”.
Більшість вакантних місць заповнена — легальні партії можуть заводити в свою фракцію наступних у виборчому списку кандидатів. Заборонені ж — ні. Тож станом на травень цього року лише 45% міських рад обласних центрів мають передбачену законодавством кількість депутатів. Ще стільки ж налічують від 90% регламентованого складу. Найгірша ситуація в Одесі — 88% та Херсоні — 63%. Загалом по країні залишаються вакантними 56 місць обранців до цього рівня місцевих рад.
Рух ЧЕСНО проаналізував, як за чинної каденції міськради втрачали депутатів і кого з обранців позбулися власні політсили. В основі дослідження — відповіді на запити до органів місцевого самоврядування та відкриті дані. У дослідження не увійшли тимчасово окуповані Луганськ, Донецьк та АР Крим.
Як ради втрачали депутатів
Майже 12,5% від загальної кількості депутатів міськрад облцентрів України достроково припинили повноваження під час чинного скликання. Кропивницька — єдина, що працює в початковому складі. Найбільше ж змінився депутатський склад у Черкасах, Чернівцях і Харкові, де 21% обранців достроково склали повноваження, в Запоріжжі — 22%, в Одесі — 23%, а в Херсоні це число взагалі перевалило за третину — аж 37%.
Херсон був під російською окупацією, а опісля — повноваження ОМС фактично перейшли до військово-міської адміністрації. Міськраду ж офіційно не розпустили, тож 18 з 20 обранців власноруч написали заяви про складання мандату. Згідно із Законом “Про статус депутатів місцевих рад”, ці звернення має затвердити відповідна рада своїм рішенням. Жодного звільненого місця не заповнили.
Примітно, що 2022-го, коли місто було окуповане, ніхто з обранців не позбувся мандату. Найбільше депутатів склали повноваження торік — (11). Роком раніше — п’ятеро. Це типова ситуація для усієї країни. Найчастіше депутати міськрад йшли в 2023-му (48) і 2024-му (49). І на це є конкретна причина — урядова постанова № 69 від 27 січня 2023-го, згідно з якою, депутати місцевих рад мають право перетинати державний кордон лише на підставі відповідних рішень про службові відрядження. Асоціація міст України не раз просила Кабмін переглянути заборону на виїзд за кордон депутатам місцевих рад і посадовим особам місцевого самоврядування, які не є військовозобов’язаними. Проте віз і досі там.
Звісно, це не єдина причина складання депутатських повноважень за особистою заявою, яких за цю каденцію було найбільше — 103.
Судові рішення
Відповідно до вже згаданого закону “Про статус депутатів місцевих рад”, підставою для позбавлення мандату депутата серед іншого є рішення суду, набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі. За такої процедури окремого рішення ради не треба.
Так само позбавили повноважень двох херсонських депутатів. Йдеться про Ігоря Семенчева — теж фігуранта Реєстру зрадників, якого Малиновський суд Одеси визнав винуватим у колабораційній діяльності та призначив йому 10 років позбавлення волі. Він обіймав посаду окупаційного заступника голови воєнно-цивільної адміністрації під час окупації Херсона. В міськраду Семенчев потрапив за списком забороненої в Україні політичної партії ”Блок Володимира Сальдо”.
Нескладно здогадатися, хто ще втратив мандат за подібних обставин. Звісно — сам колишній мер Херсона, гауляйтер окупованої частини Херсонщини і, зрозуміло, фігурант Реєстру зрадників — Володимир Сальдо. Його засудили до 15 років в’язниці за державну зраду, колабораційну діяльність та заперечення збройної агресії РФ проти України.
Що не так з імперативним мандатом
Можна зробити висновок, що фактично застосувавши імперативний мандат, на частину депутатів “натиснули” однопартійці, щоб ті написали заяви про дострокове припинення повноважень. Бо так простіше. Розв’язувати проблему відкликанням партіям дещо “енерговитратно”, але насправді дієво.
Цього, на жаль, не скажеш про звичайних громадян. Жодного відкликання за імперативним мандатом виборців за час цієї каденції міських рад не було. Процедура є занадто складною, тривалою і може закінчитися нічим. Людині чи групі містян доведеться пройти кілька кіл бюрократичного пекла. Треба організувати збори щонайменше 300 виборців, створити ініціативну групу, зібрати більше підписів виборців, аніж за того чи іншого обранця проголосувало на виборах, переконати людей надати конфіденційну інформацію (паспортні дані) й бути готовими до перевірок поліції. Якщо все вдасться, то ТВК пропозицію про відкликання скерує партії. І саме вона ухвалюватиме остаточне рішення: відкликати чи залишити свого колегу. Скільки серед звичайних містян назбирається охочих взятися за цю сізіфову працю?
Імперативний мандат в ідеалі мав би тримати депутатів у тонусі в міжвиборчий період. Не виправдав довіри виборців — позбувся мандату, порушив партійні принципи — помахали ручкою. На практиці ж перший варіант взагалі не працює — до наступних місцевих виборів законодавцям потрібно його оновити. І щодо застосування другого теж є питання. Щонайменше треба мінімізувати вплив міжособистісних стосунків у партії й визначити чіткі підстави для позбавлення мандату, які можна об’єктивно перевірити.
Яка ситуація в Новокаховській міськраді
Після місцевих виборів 2020 року найбільшою в Новокаховській міській раді було фракція партії "ОПЗЖ" - 8 депутатів. У травні усі вони дружно вийшли з фракції і утворили іншу — “Нова Каховка — це Україна”.
За словами начальника Новокаховської міської військової адміністрації Валерія Брусенського, на початок 2024 року добровільно склали мандати Дар’я Волощук (депутатка від партії «За майбутнє»), Артем Бондарчук («Батьківщина») і Олена Красовська («ОПЗЖ»).
Померли Дмитро Васильєв ("ОПЗЖ") і Анатолій Гуртовий ("Нам тут жити").
Натомість колаборант Олександр Шевченко, який отримав заочну підозру Херсонської обласної прокуратури в колабораційній діяльності, досі значиться депутатом міськради.
11 квітня 2025 року відбулися збори Херсонської обласної організації політичної партії «Слуга Народу», де було прийнято рішення: ініціювати відкликання 7 депутатів місцевих рад, які зрадили присягу, перейшли на бік ворога або просто самоусунулися від виконання своїх обов’язків перед громадою.
Серед них - депутат Новокаховської міськради Сергій Сєров, син одіозного колаборанта Валерія Сєрова, власника проєктно-будівельної компанії "Олеся", який працює на окупантів. СБУ заочно оголосила Валерію Сєрову повідомлення про підозру. За скоєні злочини йому загрожує позбавлення волі на строк від 10 до 12 років і конфіскація майна – за ч. 1 ст. 111-2 КК України. Торік у вересні Центральний районний суд Миколаєва арештував 2 нежитлових приміщення та 7 квартир, які належать Сєрову.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
