У чатах Нової Каховки – щодня десятки повідомлень: про побутові клопоти, загублені речі, пошуки майстрів та спекотне літо. Але за цими дрібними діалогами читається значно більше – страхи, втрати та ностальгія за довоєнним життям.
Пожежі, які доводиться гасити самотужки
12 липня у чаті з’явилося тривожне повідомлення: “Вызовите пожарку к дому Горького 36, горит трава и приближается к дому”. Здавалося б, буденна ситуація – літня спека, загорілася трава. Але за кілька хвилин – відповідь: “Люди потушили”.
У місті, де багато служб або не працюють, або діють за вказівками окупантів, мешканці все частіше рятують себе самі.
Також сталася пожежа на території школи №1. Ось як про це повідомила місцева "адміністрація":
"Возгорание произошло в гаражах и хозяйственном строении, расположенных на территории бывшей школы №1 на улице Ленина".
Цікаво, що колаборанти вже називають школу "колишньою". А на початку окупації обіцяли її запустити. І директорку призначили, і вчителів з усього міста назбирали, але щось пішло не так.
Утім пожежу потушили. Жертв і постраждалих немає. Але чи не є це сигналом до того, що школа№1 може повторили долю школи №2, спаленої окупантами?
Порожні вулиці – страх чи спека?
Інша тема, яка викликала гарячі суперечки у місцевих чатах – порожні вулиці міста. Хтось обурюється відео, на яких показують безлюдні райони:
“Они и показывают, что люди по городу не ходят (боятся)”. Інші пояснюють це спекою: “Люди, сейчас на улице днём пекло 40+, ясен пень, что все дома!"
Але є й гірші пояснення: страх виходити на вулицю, відсутність місць для дозвілля, закриті парки та кафе. Один із користувачів підсумовує:
“До войны было куча людей… но увы, от всего нас освободили. Остались лишь довольные этим и те, кому пришлось с этим выживать”.
Посилки під підозрою
Ще одна болюча тема – робота пошти. Люди помітили зміни у пакуванні та підозрюють перевірки окупаційними структурами:
“Всегда присылали посылку со скотчем Кабардино-Балкария, а в этот раз был Краснодарский край. Это её вскрывали?”.
Хтось намагається заспокоїти:
“Если была на проверке, могли вскрыть”.
Ностальгія за містом, яке було
У чатах багато ностальгії. Люди згадують довоєнну Нову Каховку як живе, квітуче місто:
“Всегда было куча людей – кино, кафе, парк возле речки, на аттракционах музыка, танцующие пары, много детей и родителей…”
Тепер, кажуть вони, від цього залишилися лише спогади. Хтось додає:
“А теперь остались лишь довольные этим и те, кто это сделал, и 30% тех, кому пришлось с этим выживать…”
