Незважаючи на постійні обстріли та погрози з боку Росії, більшість українців не схильні поступатися заради миру, пише CEPA - Центр аналізу європейської політики.
Нові дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показують, що 46% громадян України у травні 2024 року обрали свободу навіть ціною особистої безпеки — зростання з 35% у 2022 році.
Це свідчить як про опір російської агресії, а й формування нової громадянської ідентичності. Громадяни дедалі рідше сподіваються на патерналізм: з 2016 року частка тих, хто вважає, що держава має «нести повну відповідальність за кожного», знизилася з 45% до 35%, тоді як прихильників рівних стартових умов побільшало — з 48% до 58%.
Навіть економічні труднощі не змушують українців міняти пріоритети. 2023 року лише 24% обрали «процвітання ціною свободи», проти 30% 2017-го.
Відмінності за статтю, віком та регіоном залишаються: свободу вище безпеки ставлять 52% чоловіків і 41% жінок, а у східних регіонах — більше схильні обирати безпеку.
Рівень довіри залишається високим до армії, волонтерів та служб порятунку, а не до політичних партій чи судів. Навіть під військовим становищем українці очікують прозорості, прав та демократії. Томуу в статті наголошується:
- "Ми бачимо не просто опір російському вторгненню, а консолідацію пострадянської політичної ідентичності. Українці стають чимось більшим, ніж громадянами держави — вони є суб'єктами громадянської спільноти, яка цінує автономію, справедливість і гідність понад патерналізм.
- Цей зсув цінностей особливо вражає у світлі нещодавньої історії України. Спадщина радянського колективізму, економічне розчарування 1990-х років та цикли невдалих реформ колись схиляли громадськість до скептицизму або покірності. Війна, як не парадоксально, прояснила, за що українці готові боротися".
Експерти роблять висновок, що після війни саме громадянська активність, а не держапарат стане двигуном реформ. Перемога України, як зазначають дослідники, буде не лише військовою — вона стане перемогою народу, який обрав свободу, а не страх.
Довідка. Протягом двох десятиліть Центр аналізу європейської політики (CEPA) працює на зміцнення трансатлантичного альянсу завдяки передовим дослідженням та аналізу.
У штаб-квартирі у Вашингтоні, округ Колумбія, та центрах у Лондоні та Брюсселі CEPA працює над тим, щоб надавати інноваційні аналітичні матеріали з найактуальніших питань, що стосуються оборони, демократії та цифрових технологій для Європи та Північної Америки.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
