Повноцінно говорити про відбудову Каховського водосховища можна буде лише після того, як Україна повністю поверне контроль над півднем. При цьому слід враховувати низку аспектів: гідрологічні, екологічні, економічні та інші.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла керівниця напряму "Вода" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Оксана Коноваленко.
Відбудова Каховського водосховища
За її словами, провідні наукові установи та академії наук наголошують на необхідності міждисциплінарного підходу, який охоплюватиме гідрологічні, екологічні, економічні, інженерні та соціальні аспекти. Уже зараз напрацьовуються різні сценарії відновлення або трансформації водосховища.
"Цілком можливо, що до того часу, коли Україна повністю поверне контроль над півднем, з’являться нові вимоги до обсягів водних запасів або технології, які дозволять реалізувати проект більш екологічно. Поки що це залишається відкритим питанням", - зазначила Коноваленко.
Вона також наголосила, що південь і схід України опинились у критичній ситуації, адже ще з 1950-х років уся місцева інфраструктура будувалася з урахуванням доступності води з Каховського водосховища.
"Через два роки після руйнування Каховської ГЕС водопостачання відновили майже у всіх громадах постраждалих районів. 18 червня 2024 року централізовану подачу води отримали жителі Марганця та Покрова", - додала Коноваленко.
Що зараз на місці водосховища
Дно колишнього Каховського водосховища заполонили сіянці верби. За два роки вони уже сягають понад 5 метрів заввишки.
"Ми досліджували водосховище у різних місцях: в Херсонській і Запорізькій областях, на правому і лівому берегах. Спочатку думали, що там піде опустелювання, а насправді почала дуже швидко рости верба, бо вона якраз дала насіння у цей час. Вже восени першого року пагони сягали до 2 метрів", - розповів у коментарі РБК-Україна академік НАН, еколог та геоботанік Яків Дідух.
Верба на цих ділянках росте аномально швидко, оскільки там мули, а також знесені ґрунти з поживними речовинами.
"Деревця розвиваються дуже інтенсивно, вже починають галузитись і навіть цвісти, хоч як правило верба зацвітає на 5-й рік. Тут росте не наша природна біла верба, а гібрид між білою і занесеною, яку ще називають ламкою. Цей вид дуже агресивний. Зараз там вже великі насадження. Якщо вони будуть далі розвиватися, то через 10-20 років сформуються типові заплавні вербові ліси", - додає науковець.
Також він зазначає, що поряд із вербою ще висіялась тополя, вона теж швидкоростуча.
Чи варто відновлювати водосховище
"Вважаю, що до мінімального рівня треба водосховище підняти. Це важливо для забезпечення водою атомної станції (Запорізької, - ред.), коли ми її відвоюємо. Також - для забезпечення каналів, які йдуть на лівий берег, і зрошують поля із соняшниками й баштановими культурами. Гідрологи мають порахувати, скільки територій доцільно затоплювати. Думаю, максимум 30% треба відвести під водосховище, решту - віддати природі", - говорить Дідух.
Якщо ж територію залишити без змін, то вже через 10-20 років там сформуються нові ліси. Щоб затопити цю ділянку, доведеться вирізати дерева, що обійдеться у 1,5 мільярда гривень. І це, за словами еколога, ще один серйозний аргумент не на користь масштабного затоплення.
Зазначимо, що деякі експерти вважають, що на місці Каховського водосховища доцільніше встановити сонячні панелі, які зараз будуть ефективнішими для виробництва електроенергії, ніж ГЕС.
Також додамо, що нещодавно Фонд громади Херсону "Захист" провів опитування щодо ставлення мешканців Херсонщини до перспектив відновлення Каховської ГЕС. 63% виступили за будівництво нових гідротехнічних споруд із меншим масштабом затоплення, решта респондентів вважає, що не потрібно проводити жодних відновлювальних робіт.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
