Хоча останнім часом голоси польських радикалів і популістів звучать дедалі гучніше, велика кількість поляків продовжує підтримувати Україну та її біженців, пише "Українська правда".
Лист протесту
Після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав продовжити тимчасовий захист українських біженців і уточнити питання підтримки дітей, польські жінки написали лист протесту до органів влади Польщі із закликом відновити впевненість українських біженців у захисті.
Лист підписали понад дві з половиною тисячі жінок (і весь час продовжують надходити нові підписи), серед яких три колишні перші леді Польщі – Данута Валенса, Йоланта Кваснєвська й Анна Коморовська, а також лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук, кінорежисерка Аґнєшка Голланд, колишня заступниця уповноваженого з прав громадян Ганна Мачинська тощо.
Поки польські політики вирішують, чи скасувати українським біженцям, які не працевлаштовані офіційно, безкоштовний медичний захист і соціальні виплати на дітей, польські жінки наголошують, що таке рішення позбавляє підтримки жінок із дітьми, чиї чоловіки воюють на фронті. Це створює для біженок атмосферу страху замість безпеки.
"Уявіть собі, що ви на війні, а сусідня країна ставиться до ваших дружин і дітей, як до заручників політики", – йдеться у зверненні, опублікованому виданням "Sestry".
Мости, а не стіни
За словами авторок листа, замість стабільності українські жінки отримали загрозу повторної втечі та втрати довіри до польської держави.
"Ми, польські жінки – матері, дружини, дочки, сестри й бабусі – говоримо прямо: ніхто від нашого імені не має права ставити умови жінкам, які тікають від війни. Ми не згодні, щоб біль і страждання людей, які потребують нашої підтримки, перетворювалися на паливо для суперечок. Ми не дозволимо зруйнувати довіру, на якій тримається наша спільнота", – наголошується у зверненні.
Мости, а не стіни роблять сусідів союзниками, а справедливі закони й мова поваги зміцнюють безпеку Польщі більше, ніж популістські крики з трибуни, переконані авторки листа.
"Цим листом ми прагнули насамперед показати, що ми на боці українських матерів і дітей, які втекли від війни, – коментує Йоанна Мосєй, головна редакторка видання "Sestry" та співавторка листа. – І що наша солідарність і підтримка не є сезонною, а в Польщі є більше добра, ніж ненависті".
Внесок українців в економіку Польщі
Нагадаємо, що, за даними звіту Deloitte, проведеному на замовлення Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), українські біженці зробили значний внесок в економіку Польщі, додавши 2,7% до польського ВВП у 2024 році (це приблизно 47 мільярдів злотих або 11 мільярдів євро). А за три роки війни українці поповнили бюджет Польщі на 111 мільярдів злотих. Внесок українців у польський ВВП щороку зростає разом із показниками їхнього працевлаштування та споживання. Прогнозується, що до 2030 року завдяки українцям реальний ВВП має зростати на 3,2%.
При цьому витрати на українців за ці три роки становлять до 39 мільярдів злотих (7,56 мільярда злотих – на соцвиплати, 9 мільярдів – на медицину й освіту). Тобто польська економіка отримує від українських мігрантів набагато більше, ніж втрачає. І вкиди про утримання біженців чи меценатство Польщі, які звучать від популістів і радикалів дедалі гучніше, не мають підстав.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
