Проти ідеї відбудови Каховської ГЕС та відновлення Каховського водосховища починає працювати те, як в Україні поступово адаптуються до проблем з водозабезпеченням і вирішують їх у інший спосіб.
Про це пише «Комерсант український».
Водогін як можливий варіант
Відразу після теракту рашистів на Каховській ГЕС постала проблема забезпечення питною водою постраждалих областей — Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської, де без води залишилось більше мільйона людей.
Рішеннями стало будівництво магістральних водогонів. Вже запрацювали водогони «Запоріжжя – Томаківка – Марганець» та «Марганець – Нікополь – Покров», а також «Інгулець – Південне водосховище». Вже готовий запрацювати водогін до Миколаєва, який заповнюється водою.
Цей досвід підказує ще один варіант розвитку подій. Коли за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС і водосховища, будуть споруджуватись сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та агросектору безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища.
Голова правління Української природоохоронної групи Олексій Василюк вважає це прийнятним варіантом. За його словами, водогін не призводить до втрати води під час транспортування.
Нині на дні колишнього Каховського водосховища активно відновлюються природні екосистеми. Кажуть сприятливі умови для цього з’явились саме завдяки відновленню проточності Дніпра. Як передбачають екологи, до моменту можливої реалізації проєкту з відбудови Каховської ГЕС та водосховища, вся територія колишнього Великого Лугу — а таку назву вона мала до затоплення — може знову стати повноцінним заплавним лісом. І саме унікальні дерева можуть бути головним аргументом проти відновлення каховських гідроспоруд.
На дні колишнього водосховища відроджується Великий Луг
Де найбільша нестача води
Де ж найбільше відчули дефіцит води? Розповідає завідувач лабораторії Світового Центру даних КПІ Сергій Гапон, який займається дослідженням території методами дистанційного зондування Землі.
"Найкритичніша ситуація — на лівому березі Дніпра, який перебуває під тимчасовою окупацією. Саме ці території: південна частина Херсонської області, зрошувальні масиви біля Північно-Кримського та Каховського каналів, райони поблизу Нової Каховки, Генічеська та Мелітополя були повністю залежні від Каховського водосховища. Після його зникнення вони фактично втратили і зрошення, і джерела централізованого водопостачання. На окупованій території проблему намагаються компенсувати свердловинами, але тамтешні підземні води часто мають високу мінералізацію, що обмежує їхнє використання для питних потреб та аграрного сектору", — констатує Сергій Гапон.
На правому березі Дніпра, за його словами, наслідки були різними за масштабом. Найбільш відчули їх у прибережній зоні Херсонської області, особливо в Бериславському та частині Каховського районів, де водозабірні споруди залишилися без доступу до Дніпра. У багатьох тамтешніх селах і містечках довелося налагоджувати підвезення води та бурити свердловини.
Проєкт відбудови ГЕС вже є
Вже 18 липня 2023 року український уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали росіяни. На першому етапі передбачалось спроєктувати всі інженерні конструкції, підготувати необхідну базу для відновлення. Другий етап мав розпочатись після деокупації територій, де розташована ГЕС і передбачав власне будівельні роботи. Рік тому в ЗМІ повідомлялось, що “Укргідроенерго”, яке урядом було визначено замовником робіт, спільно з проєктним інститутом вже виконало проєктування споруд в межах підготовчих заходів з відбудови Каховського гідровузла.
Ось якою красунею вона була.
Називали терміни і сума, які знадобляться для спорудження нової Каховської ГЕС — щонайменше пʼять років і близько 1 млрд доларів. Таку цифру наводив у липні 2023 року тодішній керівник “Укргідроенерго” Ігор Сирота. Нині у відомстві утримуються від озвучування конкретних цифр.
Стосовно доцільності післявоєнного відновлення Каховського гідровузла, в “Укргідроенерго” посилаються на висновки науковців.
"Позиція щодо необхідності відновлення Каховського гідровузла чітко викладена у постанові Президії НАН України № 313 від 06.09.2023 «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС», де зазначено: «Безумовно необхідним є відновлення Каховського водосховища як складової частини гідрологічного режиму нижнього Дніпра та запоруки водної безпеки Півдня України». Цю позицію підтримує науково-технічна рада при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Академічна спільнота наголошує, що жодна альтернатива не може забезпечити надійного довгострокового водозабезпечення південних регіонів України", — зазначили в “Укргідроенерго”.
Відновлення ГЕС буде пріоритетом
Сергій Гапон вважає питання відновлення Каховської ГЕС і Каховського водосховища складним та дискусійним, але констатує, що з інженерної точки зору відбудова гідроспоруди є реальною.
"Українські фахівці оцінюють, що технічно можливо відновити греблю та наповнити водосховище. Перевагами відновлення можна назвати енергетичну складову, водозабезпечення і зрошення. Недоліками можна вважати екологічну складову. Осушення водосховища вже запустило процеси відновлення природних екосистем заплав Дніпра. Відновлення водосховища означатиме повторне затоплення цих територій і втрату нових біотопів", — зазначає Сергій Гапон.
Проте, на його думку, все одно відновлення ГЕС буде однією з перших перспектив.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова аховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
