Станом на січень 2019 року, в Україні було створено 876 ОТГ (у яких живе 70% українців), кінцева мета - близько 1500 об’єднаних громад. Такі цифри прозвучали на недавньому тренінгу по децентралізації в Херсоні.У його роботі взяли участь президент ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак, начальник відділу адміністративно-територіального устрою Мінрегіону Микола Рубчак, керівниця Програми DOBRE «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» в Українському кризовому медіа-центрі Ірина Малик, а також перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій.
У Херсонській області наразі створено 31 ОТГ, ними охоплена лише третина населених пунктів. Взагалі за перспективним планом розвитку територій їх має бути 57. Про це розповів Дмитро Бутрій.
Відстаючі і передовики децентралізації
– Завершення формування ОТГ і прийняття закону про адміністративно-територіальні громади – вимога часу, – упевнений заступник губернатора. –На Херсонщині лише один район – Горностаївський – повністю поділений об’єднаними громадами. У Чаплинському залишилося 3 сільські ради, які ще ні з ким не об’єдналися, у Каланчацькому таких сільських рад лише 2. Проте в нас є аж 6 районів, де немає жодного об’єднання. У Генічеському вже кілька років лунають тільки розмови про об’єднання, але кінцевого результату немає.
Однак є й передові ОТГ, які вчасно сформувалися і успішно розвиваються. Це Зеленопідська, Музиківська, Тавричанська, які випереджають інших. Наприклад, створена у 2016 році невелика Музиківська об’єднана територіальна громада виграла грант на сортування сміття та відкрила амбулаторію, що отримала медичну акредитацію, коштами субвенції відремонтувала та утеплила школу. Також неодноразово вигравали гранти на модернізацію громадських приміщень та впровадження енергоефективності й інші громади – Тавричанська, Присиваська тощо.
Повіти замість районів
Про подальші кроки децентралізації докладно розповів Юрій Ганущак.
За його словами, замість кількох десятків у кожній області повинно бути 4-6 районів. Аби не плутатися в назвах «старі райони – нові райони», впровадять «повіти», як у Польщі. Загалом заплановано поділ всієї території України на 100 повітів. У кожному з них має бути не менше 150 тисяч жителів. Замість нинішніх 490 районів, на думку Ю. Ганущака, має бути 96 повітів. Екс-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Генадій Зубко наполягав, що їх повинно бути 102. На Херсонщині планують утворити 3 повіти: Херсонський, Новокаховський та Генічеський.
Районним центром повинно бути велике місто, пояснює Юрій Ганущак:
– Це має бути велике місто, там будуть концентруватись кадри. 50-100 тисяч населення – ці міста – золотий фонд України. Тут є велика мотивація людей, високий рівень конкуренції у бізнесі, медицині, освіті тощо. Це є дуже хорошим рівнем для плекання адміністративних кадрів.
У кожній об’єднаній територіальній громаді обов’язково мають бути підрозділи поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій (рятувальники, пожежники), управління соціального захисту, Пенсійного фонду та Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).
У кожному селі громади з населенням понад 50 людей обиратимуть старост – представників влади у селі. У перспективі заплановано запровадження інституту префектів – замість нинішніх обласних і районних адміністрацій. Префекти здійснюватимуть нагляд за дотриманням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування на довіреній їм території.
Межі областей не зміняться, вони, на думку Юрія Ганущака, в Україні непогано «зшиті».
Що втратили "ліниві"
Ті населені пункти, які досі не увійшли до складу ОТГ, багато чого втрачають, вважає Микола Рубчак:
– Передусім вони втратили гроші, бо як би важко не було, але держава виділяє кошти на субвенцію і 60% ПДФО. Інфраструктурна субвенція – невелика, у 2016 році складала 1100 гривень на одного сільського жителя. Тож окремі громади отримали в 2016 році по 12 млн грн там, де центром ОТГ є місто, яке об’єдналося з навколишніми селами. Субвенція дається раз на 5 років. У цьому році вона складає 500 грн на одного жителя – це небагато, але це той старт, який дає можливість хоч щось створити.
– Тобто коштів у їх власному бюджеті, в принципі, немає – школи не ремонтуються, люди виїжджають, не створюються громадські організації, не створюються підприємства, – додає Юрій Ганущак. – Тим більше, що депресивний регіон, де немає ОТГ, не привабить бізнесменів.
– Усі, хто хотів, об’єдналися, – підкреслив експерт. – Залишилися тільки ліниві.
У ході презентації параметрів спроможності громад Юрій Іванович навів приклади успішних ОТГ на Західній Україні. До них прийшли солідні інвестори, які відкрили високорентабельні переробні підприємства. У підсумку заробітчани з цих країв почали повертатися з Польщі в рідні домівки. Бо отримали можливість мати пристойну роботу із такою ж платнею, як і на чужині.
Він наголосив, що за ті міські, селищні та сільські ради, які досі не об’єдналися в ОТГ, рішення прийме Верховна Рада. Тож місцеві вибори наступного року мають пройти за новими правилами після утворення усіх ОТГ.
