Журналіст, письменник і громадський діяч з Нової Каховки Сергій ЦИгіпа, засуджений росіянами "за шпигунство", став головним героїм документального фільму "Звільнити слово". Його дружина Олена озвучилв стрічку і стала однією з дійових осіб. Прем'єра фільму відбулася минулого тижня в Києві. Стрічка, присвяченої українським журналістам, які пережили полон, а також тим, хто досі залишається за ґратами. У заході ззяли участь кервіники Національної спілки журналістів України, дипломати, медійники, правозахисники, активісти, представники міжнародних організацій.
Прем’єру відкрила координаторка проєкту Валерія Пархоменко, яка наголосила на важливості документування воєнних злочинів проти журналістів і цивільних, а також пам’яті про тих, хто віддав своє життя, виконуючи професійний обов’язок — нести правду світу.
«Журналісти — головна мішень для Росії»
Голова НСЖУ Сергій Томіленко розповів про діяльність Спілки у напрямку підтримки медійників, які постраждали через війну, та наголосив на ключовій ролі журналістів у документуванні злочинів РФ.
«Ми розуміємо, що для Росії пропаганда — це базова складова. А незалежні журналісти — головний ворог, бо саме вони документують злочини Росії», — підкреслив він.
Сергій Томіленко також поділився першим листом, який свідчить про незаконне затримання Ірини Левченко, журналістки з Мелітополя, викраденої росіянами у травні 2023 року разом зі своїм чоловіком. Завдяки таким моментам можна почати розмотувати ланцюг подій та з’ясувати, де утримується людина, щоб почати діяти для її визволення, пояснив він.
Нині 28 цивільних журналістів перебувають у полоні. Присутні вшанували пам’ять загиблих колег хвилиною мовчання.
Окремо очільник Спілки згадав Вікторію Рощину — українську журналістку, правозахисницю та військову кореспондентку, яка загинула після катувань у полоні.
Свідчення з перших уст
Журналіст Дмитро Хилюк, який сам пережив російський полон, поділився своєю історією: його викрали з власного дому й вивезли до Росії.
«Я міг би там сидіти й досі. Або мене могло би вже не бути. Але мене відпустили — завдяки тиску міжнародної спільноти. І тепер я не мовчатиму», — розповів Дмитро.
Його слова стали емоційним нагадуванням про ціну, яку платять журналісти за право на правду. Разом з тим він був шокований тією підтримкою, яку надала йому спільнота.
«Я навіть не уявляв, що спроби повернути мене набудуть таких масштабів. Це було приємним шоком — відчувати, що тебе не забули», - сказав він.
Підтримка в Україні і Європі
Другий секретар Посольства Норвегії Карл Гуллік Наккен висловив подяку організаторам за запрошення та запевнив, що Норвегія продовжить підтримку України в різних сферах: воєнна, гуманітарна, медична тощо.
«Свобода слова — це питання прав людини, і вона має бути в кожному суспільстві», — наголосив представник посольства Норвегії в Україні.
Про роль журналістики у обмінах говорив керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.
«Такі матеріали, як сьогоднішній фільм допомогають нашій державі повертати наших громадян, в тому числі і журналістів”, – сказав він.
«Для Росії люди — це статистика. Для нас кожна наша людина, кожен наш цивільний, кожен наш військовий, кожен працівник медіа, журналіст це найвища цінність, це прописано в нас в Конституції»,— зазначив Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова:
Прем’єра стрічки
Глядачі переглянули документальний фільм, що розповідає історії українських журналістів, які пройшли крізь полон, і тих, хто досі не повернувся. Стрічка починається розповіддю про історію Сергій Цигіпа, громадський журналіст з Нової Каховки. Про обставини його затримання, судилище та перебування в російській колонії, свою боротьбу за його звільнення розповіла у стрічці Олена Цигіпа.
Також про злочини Росії проти журналістики у стрічці розповідають:
- Людмила Гусейнова, екполонена, громадянська журналістка, правозахисниця, голова ГО «Нумо, сестри!».
- Наріман Джелял, експолонений журналіст на час затримання, перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу, з травня 2025 року – посол України в Туреччині.
- Владислав Єсипенко, експолонений, позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії).
- Дмитро Хилюк, екполонений, журналіст УНІАН.
Фільм нагадує: українські журналісти не відмовляються від своєї професії навіть під тиском і загрозою, продовжуючи виконувати свій обов’язок — говорити правду.
За даними НСЖУ, щонайменше 135 журналістів загинули з початку повномасштабного вторгнення. Це — не просто цифри, а долі людей, які віддали життя за право суспільства знати правду. Російські військові вкотре демонструють, що напис PRESS для них це мішень. Це інформаційне поле бою, в якому лінію фронту тримають журналісти та не дають російській пропаганді виграти цю війну.
Після показу відбулося обговорення зі співавторами та героями фільму. Йшлося про можливі важелі впливу на російську сторону задля звільнення українських полонених журналістів.
Фото: Олександр Гунько.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
