З 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в карельському урочищі Сандармох НКВС розстріляло представників української інтелігенції. Лише за кілька днів радянська влада розстріляла 1111 в’язнів Соловецького табору.
Кулею в потилицю
Серед них був цвіт української інтелігенції: науковці, драматурги, письменники, поети, вчителі, інженери, священники. Це Микола Зеров, Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Марко Вороний, Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, Володимир Чехівський, Степан Рудницький, Матвій Яворський і багато інших. Люди, які думали, творили, будували були знищені кулею в потилицю. Так само як гащадки московських більшовиків нині вбивають українців - воїнів, жупналістів, представників інтелігенції і тих, хто не скорився окупантам.
Лише за кілька днів радянська влада розстріляла 1111 в’язнів Соловецького табору.
Їх готували до смерті в трьох бараках Медвежої Гори. У першому — звіряли прізвище і роздягали, в другому — зв’язували, а в третьому били по голові дерев’яною «колотушкою», аби втратили свідомість. Потім вантажили на машини і по 40 душ везли в Сандармох. Напівживих скидали до великих ям, а член розстрільної бригади Михайло Матвєєв стріляв кожному в голову. Нащадки вбивць зараз ордою знову йдуть із жагою вбивати.( 236 розстрільних ям із захороненими жертвами знайшли лише у 1997 році.
Називали генієм
Серед розстріляних був і відомий драматург з Чаплинки Микола Гурович Куліш - автор п'єс «97», «Комуна в степах», «Зона», «Отак загинув Гуска». Творчою вершиною стали п'єси «Народний Малахій» (1927), і«Мина Мазайло» (1929). Тема цих п'єс — облудність ідеалів комуністичної революції, національне пристосуванство і фальш міщанського середовища. П'єси «Патетична соната» і «Маклена Ґраса» мали успіх за кордоном. Через це у Польщі і Чехії драматурга ще за життя називали генієм.
Микола Куліш почав займатися літературною творчістю, навчаючись в Олешківській гімназію. Потім подав документи до Новоросійського університету в Одесі. Був зарахований, але тут грянула Перша світова війні, і юнака мобілізували до царської армії.
Війна і мир
Війна погано відбилася на здоров'ї Миколи Куліша: у нього поранення, контузія, посилення критичних настроїв. У 1917 році, вже будучи офіцером (підпоручиком), Микола Куліш під час Лютневої революції стає на її бік, пов'язуючи з цим свої надії на побудову гуманістичного і справедливого суспільства.
З дружиною Антоніною.
З початку 1918 року — голова Олешківської ради робітничих і селянських депутатів. У липні 1919 року, перебуваючи в Херсоні, Микола Куліш формує Дніпровський селянський полк у складі червоної армії. З цим полком він згодом захищав Херсон і Миколаїв у боях з денікінцями.
За гетьманського правління Скоропадського Миколу Куліша було ув'язнено на 5 місяців.
Після радянської окупації України,він стає начальником штабу групи військ Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів.
У літературному процесі
1925 року переїжджає до Харкова, де знайомиться із такими визначними діячами української літератури як Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Юрій Яновський, Павло Тичина, Григорій Епік та інші. У цей період входить до літературної організації «ВАПЛІТЕ» (Вільна академія пролетарської літератури.
Під час спектаклю "97" жінки непритомніли, а під театром чергували карети швидкої допомоги. Протягом театрального сезону 1924–1925 років виставу показали понад п'ятдесят разів.
Афіша театру "Березіль".
Утім, заслуги перерадянською владою не врятували його. Він зазнає цькувань, звинувачень у буржуазному націоналізмі, переживає арешт. Після того як Микола Куліш на недовгий час покидає Харків і мандрує Херсонщиною, бачачи голодомор 1933 року, він починає (нарешті!) розчаровуватися у революційних ідеях.
У цей час проти нього спрямовується ідеологічна кампанія, у ході якої затверджується, що п'єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Патетична соната» мають за основу ворожі комуністичному режиму погляди.
Більшість його п'єс ставив режисе Лесь Курбас у Харківському театрі "Березіль". Їх обох розстріляли в один день - 3 листопада 1937 року.
У Чаплинці на місці батьківської хати Кулиша, яка не збереглася, стоїть меморіальний камінь. В одній зі шкіл селища до війни була музейна експозиція про письменника. Що з з нею зараз - невідомо.
Меморіальниц камінь.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
