Європейська футбольна спілка (УЄФА) визнала збірну Словаччини чемпіоном Європи-1976. Той турнір виграла Чехословаччина. З початку 1993 року країни розділилися. Правонаступницею Федерації футболу Чехословаччини вважалася федерація Чехії.
Рішення УЄФА ґрунтується на тому, що у фінальному матчі, в якому ЧССР обіграла Західну Німеччину, на полі було вісім словаків, три чехи й один угорець.
1988-го збірна Радянського Союзу, кістяк якої становили київські динамівці, здобула срібні нагороди чемпіонату Європи. Вирішальний поєдинок програли Нідерландам - 0:2. У стартовому складі на поле мюнхенського Олімпійського стадіону вийшли сім київських динамівців. Іще один - Олег Кузнецов - був дискваліфікований. Тренував команду Валерій Лобановський - уродженець нашої столиці.
Журналісти Gazeta.ua запитали експертів: чи треба керівникам нашого футболу звертатися до УЄФА задля офіційного визнання України віцечемпіоном Євро-1988? Тим паче, що 2008-го, коли збірна РФ дійшла до півфіналу, їхня преса писала, що команда досягла цієї стадії вперше за 20 років, приписуючи Росії те, що належить Україні
Свою думку висловив і екс тренер Новокаховської "Енергії" Оле Федорчук.
"Вважаю твердження про друге місце збірної України на Євро-88 не дуже футбольною історією. Люблю, коли все має вигляд природний і досконалий. Ми маємо достатньо успіхів у футболі й не потребуємо притягування за вуха тих, які не дуже притягуються.
Ніхто ж не заперечуватиме, що саме українські гравці виграли три "Золоті м'ячі" - жодна з країн колишнього СРСР такого не матиме. Команду, яка виборола срібло 1988 року, важко назвати збірною України. Можна згадати й Кубок світу-1966, де СРСР ніколи не вийшов би до півфіналу, якби не українці Сабо, Поркуян. Але що це дасть? Хіба Лобановський та гравці ідентифікували себе українцями?
Нам не треба нічого з того, що не є на 100 відсотків нашим. Як показала війна, українці є цілком самодостатньою, мужньою, мудрою нацією, яка цілком може подати приклад іншим народам. Ми маємо талановитих людей, і наші перемоги у футболі - не за горами. Щойно оговтаємося від потрясінь, візьмемося творити й на футбольному полі теж.
Це нагадує ситуацію після Другої світової війни. У 1940-1950 роках ми перебували в тіні росіян. У 1960-х кинули їм виклик, виграли чотири чемпіонати СРСР за 10 років. Наступне десятиліття - п'ять українських перемог в 11 першостях проти чотирьох московських. У 1980-х - майже тотальне домінування - шість перемог проти трьох із тенденцією розширення географії - до перемог київського "Динамо" додалися два чемпіонства "Дніпра".
Коли ми матимемо власне українські міжнародні перемоги, тоді не буде потреби нікому нічого доводити".
Олег Федорчук спостерігає за матчем "Енергія" - "Таврія". 12 серпня 2019 року.
Нагадаємо, О. Федорчук був головним тренером новокаховської «Енергії» з 4 лютого 2016 року по 3 січня 2021 року. Раніше працював тренером юнацької команди київського «Динамо», сімферопольської «Таврії», тернопільської «Ниви», МФК «Миколаїв», ФК «Полтава».
У сезоні 2017-2018 років«Енергія» посіла третє місце у своїй підгрупі в другій лізі. Був визнаний кращим тренером другої ліги в 2017 році.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
