Війна зруйнувала на Херсонщині не лише будинки, дороги й мости. Вона обірвала звичні зв’язки людей з культурною спадщиною – тими місцями, з якими пов’язана наша пам’ять, пам’ять наших сімей, громади. Це все те, що ми називаємо ідентичністю, те, що дає відчуття «свого». Проте цей зв’язок залишається важливим, він нікуди не зник.
Про це пише видання "Вгору".
Графічний роман «Стіни»
Досвід громадських організацій, які ще до повномасштабного вторгнення взяли на себе роль захисників, дослідників і комунікаторів локальної культури, став основою графічного роману «Стіни» – спільного проєкту Центру культурного розвитку «Тотем», Культурного центру Україна-Литва та Новокаховського товариства охорони культурної спадщини, за підтримки Програми "Партнерство за сильну Україну" (PFRU).
«Після 2022 року ми всі працювали паралельно, у різних містах, у релокації. Але в якийсь момент стало очевидно: ми робимо одну й ту саму справу – шукаємо способи не втратити спадщину і локальну ідентичність, навіть коли самі об’єкти знищені або недосяжні», – говорить Олена Афанасьєва, голова ЦКР «Тотем».
Графічний роман «Стіни» об’єднує три знакові для Херсонщини об’єкти спадщини: будинок Поліни Райко в Олешках, середньовічну фортецю Тягинь біля села Тягинки та «Кам’яні вишиванки» Нової Каховки. Це різні типи спадщини – наївне мистецтво, археологічна пам’ятка, монументальні панно. Всі вони активно досліджувалися та переосмислювалися до повномасштабної війни, після її початку – пережили спільний досвід втрати доступу, а зараз постало завдання збереження якщо не самих пам’яток, то тих важливих для України та світу сенсів, які вони несуть.
Три знакові об’єкти спадщини
Будинок Поліни Райко, затоплений після підриву Каховської ГЕС, продовжує жити у цифрових архівах, книгах, доповненій реальності та мистецьких проєктах.
Фрагменти мальопису «Стіни», історія будинку Поліни Райко.
Тягинь, що перебуває під постійними обстрілами, стала прикладом того, як громада повертає собі власну історію, вириваючи її з колоніальних наративів – фортеця Тягинь з’явилася на новому гербі та прапорі Тягинської громади, в самій Тягинці з’явилася вулиця Князя Вітовта, у 2024 році було створено віртуальний музей пам’ятки.
«Кам’яні вишиванки» Нової Каховки – це не лише історія довгої адвокаційної боротьби, досліджень, реставрації та протидії тиску, але і яскравий приклад переосмислення спадщини, яка колись вважалася радянською.
"Кам'яні вишиванки" на будівлі міського Палацу культури в Новій Каховці.
Зброя в боротьбі за сенси
«Ці об’єкти ніколи не були «тихою спадщиною». До того, як «Кам’яні вишиванки» стали брендом Нової Каховки (хоча й не визнаним офіційно, навколо них були й конфлікти, й спротив. Проте сьогодні, навіть без доступу, «Кам’яні вишиванки» – це справжня зброя в боротьбі за сенси», – зазначає Єлізавета Євсеєва з Новокаховського товариства охорони культурної спадщини.
Авторки проєкту свідомо обрали формат графічного роману. Графічний роман або мальопис – це форма розповіді, близька до коміксу, проте з більшою увагою до художнього складника. Це сучасна, популярна серед молоді форма розповіді, яка не лише розважає, але й дозволяє говорити на серйозні теми доступно та емоційно.
«Зараз людям важко читати великі тексти, а молодь взагалі більше приваблюють сучасні формати. Разом з тим потреба в щирих історіях нікуди не зникла, а цікавість до української спадщини лише зростає. Графічний роман дозволяє показати спадщину як живий процес, а не як щось застигле в минулому. Взагалі, я давно мріяла побачити історію Фортеці Тягинь в анімації чи у коміксі», – пояснює Наталя Бімбірайте, голова «Культурного центру Україна-Литва».
Проєкт розпочався у грудні 2025-го зі створення хронології подій, пов’язаних із кожним з об’єктів спадщини, та сценаріїв графічного роману. Зараз над створенням ілюстрацій вже працюють художники. Новий мальопис побачить світ навесні цього року, однак проєкт не обмежується лише виданням книги. Його важливою частиною стане робота з громадами з прифронтових і деокупованих регіонів.
Пошкоджений під час війни будинок історичної частини Нової Каховки з "кам'яними вишиванками".
Нагадаємо, архітектурні оздоблення перших будинків у Новій Каховці виконувала група архітекторів і студентів під керівництвом художника-монументаліста Григорія Довженка у 1952-1956 роках. А ініціатором оздоблення будівель міста був знаменитий кінорежисер Олександр Довженко. Так в Новій Каховці з’явилися біля 100 унікальних архітектурних орнаментів, які у 2015 році місцеві активісти назвали «кам’яними вишиванками».
На голоній світлині: фрагменти мальопису «Стіни», історія досліджень та боротьби за «Кам’яні вишиванки» Нової Каховки. Автор Олесь Романюк. Колаж: Тотем.
Надіслати новину: @NovakahovkaCity_bot
Приєднуйтесь до Нова Каховка сіті у Фейсбук
Долучайтесь до Нова Каховка сіті у Телеграм
